Росія втрачає вплив на Південному Кавказі
Керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко в інтерв'ю Укрінформу заявив, що Україна разом із Великою Британією, Францією та Німеччиною сформували спільне бачення подальшого мирного процесу, однак для його реалізації необхідна підтримка президента США Дональда Трампа та відновлення переговорного процесу за участю європейських представників.
За словами політолога, ключовою умовою для початку майбутніх переговорів має стати припинення вогню. Водночас найбільш складним завданням він назвав необхідність змусити Росію погодитися з такими підходами.
Фесенко вважає, що під час зустрічі лідерів у Лондоні могли обговорюватися механізми впливу на Дональда Трампа напередодні саміту G7, умови відновлення переговорів з Росією та питання подальшої військової підтримки України, зокрема забезпечення засобами протиповітряної оборони.
Коментуючи відкритий лист Президента України Володимира Зеленського до Володимира Путіна, експерт зазначив, що реакція Кремля була прогнозованою. На його думку, важливим було продемонструвати міжнародним партнерам відсутність готовності російського керівництва до припинення війни та одночасно показати готовність України до переговорів.
Політолог вважає, що в російських політичних колах уже є усвідомлення неможливості перемогти Україну військовим шляхом, однак сам Путін, за його оцінкою, поки не готовий визнавати таку реальність. Саме тому, на його думку, тиск на Росію має продовжуватися як на полі бою, так і через політичні та економічні механізми.
Окремо Фесенко прокоментував політичні процеси на Південному Кавказі. За його словами, Росія намагалася впливати на політичну ситуацію у Вірменії, однак зазнала поразки. Водночас він припустив, що прем’єр-міністр Нікол Пашинян і надалі дотримуватиметься політики балансування між Заходом і Росією, хоча пріоритетом для Єревана залишатиметься розвиток відносин із Європейським Союзом та Сполученими Штатами.
Фесенко також наголосив, що Росія програє там, де відбувається консолідація проєвропейських сил та підтримується курс на демократичний розвиток.
Говорячи про майбутній саміт НАТО в Анкарі, експерт назвав головною темою подолання кризи у відносинах між США та європейськими союзниками. На його думку, Сполучені Штати залишаться в Альянсі, однак європейським країнам доведеться взяти на себе значно більшу відповідальність за власну безпеку.
За оцінкою політолога, НАТО переживає одну з найсерйозніших криз у своїй історії через зміни у підходах адміністрації Дональда Трампа до трансатлантичних відносин та системи європейської безпеки.
Водночас він переконаний, що підтримка України з боку Альянсу збережеться. Серед ключових завдань для Києва Фесенко назвав збереження механізму закупівлі американського озброєння через структури НАТО.
Коментуючи пропозицію щодо виділення країнами НАТО 0,25% ВВП на підтримку України, експерт назвав її правильною, але наразі малореалістичною. На його думку, більш імовірним є сценарій збереження нинішнього рівня допомоги із більш справедливим розподілом фінансового навантаження між союзниками.
Щодо перспектив європейської інтеграції України Фесенко позитивно оцінив пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про можливий формат асоційованого членства в Європейському Союзі як проміжного етапу. Він наголосив, що Україні варто використовувати всі доступні можливості для поглиблення інтеграції з ЄС ще до набуття повноправного членства.
Політолог також зауважив, що основними викликами на шляху до вступу України в Європейський Союз залишаються війна, її наслідки та економічні суперечності з окремими державами-членами ЄС. На його думку, у разі виникнення додаткових перешкод Україна могла б розглядати норвезьку модель співпраці з Євросоюзом як один із можливих варіантів розвитку відносин.
