Росія втратить третину своїх військ за 10 днів у разі війни з НАТО
У межах військової симуляції розглядали сценарій, за якого Росія після політичних суперечок між союзниками по НАТО та нестабільної ситуації в Європі розпочинає наступ на Литву одразу з трьох напрямків.
За умовами сценарію, російські війська просуваються через латвійський регіон Латгале та займають позиції біля Ігналінської атомної електростанції. Паралельно інша група військ заходить із території Білорусі та виходить до околиць Вільнюса, який до кінця п’ятого дня опиняється майже в оточенні.
Ілюстрація балтійської лінії оборони та ймовірного наступу російських військових
На заході російські сили прориваються з Калінінградської області через річку Німан та створюють плацдарм глибиною до 20 миль.
У сценарії зазначається, що НАТО продовжує існувати формально, однак союзники не можуть оперативно відповісти на вторгнення.
Окремо моделювався сценарій, у якому Литва та німецька бригада, розміщена в країні, мали по 12 тисяч дронів HX-2 виробництва компанії Helsing.
У цьому випадку початкова фаза російського наступу фактично провалилася. За оцінками учасників симуляції, російські війська втратили понад третину своїх сил упродовж перших десяти днів.
HX-2 описуються як баражувальні боєприпаси з дальністю польоту близько 60 миль. Дрони оснащені системою штучного інтелекту, яка дозволяє їм досягати цілі навіть в умовах активної роботи засобів радіоелектронної боротьби.
За даними матеріалу, упродовж року ці дрони використовуються на фронті в Україні. Спочатку через російські засоби глушіння значна частина апаратів не досягала цілей, однак зараз, за оцінками, рівень ураження становить від 60 до 80 відсотків.
Під час випробувань у Кенії такі дрони успішно вражали цілі, які визначали наземні розвідувальні роботи.
Колишній керівник операцій військово-морського департаменту Пентагону Грег Мелчер заявив, що навіть без швидкої реакції союзників країни східного флангу НАТО здатні стримувати російський наступ за наявності необхідного озброєння.
За його словами, держави на передовій можуть отримати можливість стримувати або навіть відбивати атаки кількох російських армій упродовж одного-двох тижнів до прибуття допомоги від союзників.
У попередній версії симуляції аналогічного ефекту пропонувалося досягти за допомогою гелікоптерів Apache, систем Himars та ракет Hellfire і Spike. Однак вартість такого озброєння оцінювалася приблизно у 16 мільярдів доларів, тоді як дрони HX-2 коштували б менш ніж десяту частину цієї суми.
Компанія Helsing організувала виробництво дронів на підземному об’єкті в Німеччині. Завод розроблений таким чином, щоб його можна було швидко перемістити у контейнерах у разі загрози ударів.
На виробництві працюють переважно колишні працівники автомобільної галузі. Один дрон збирають приблизно за три з половиною години, а щомісячний обсяг виробництва становить близько трьох тисяч одиниць.
Німеччина вже погодилася виділити щонайменше 269 мільйонів євро на закупівлю HX-2. Сума контракту може зрости до 1,5 мільярда євро.
Також Helsing шукає місце для створення аналогічного підземного виробництва у Великій Британії.
Колишній начальник штабу оборони Великої Британії Нік Картер заявив, що результати будь-яких військових симуляцій необхідно оцінювати обережно.
За його словами, у моделюванні не враховувалися укріплення, які Литва будує на кордонах із Білоруссю та Росією, а також можливість більш швидкої реакції НАТО.
Водночас він зазначив, що збільшення втрат російських військ через застосування дронів демонструє зміни у сучасній війні.
«Наразі виявлення цілей переважає над можливістю сховатися у постійному змаганні на полі бою», — сказав Картер.
