Росія модернізує дрони Герань для підвищення швидкості до 600 км.год через українські перехоплювачі
Стратегічна кампанія повітряних атак Росії значною мірою базується на використанні безпілотників Герань, які створені на основі іранських дронів Шахед. Вони почали застосовуватися у війні проти України у 2022 році і відтоді зазнали кількох модернізацій. Про це повідомляє The Public з посиланням на Forbes.
Ці безпілотники належать до класу відносно недорогих баражуючих боєприпасів. У конструкції використовуються прості автопілотні системи, інерційні датчики навігації та супутникові приймачі. Дрон може автономно рухатися за заздалегідь заданим маршрутом до визначеної цілі.
З розвитком війни Росія почала вносити технічні зміни до цих систем, щоб підвищити ймовірність ураження цілей. У новіших модифікаціях використовують додатковий захист супутникових приймачів через багатоканальну систему Комета, яка відрізняє справжні сигнали від підроблених.
Деякі варіанти також мають можливість обмеженого дистанційного керування під час фінальної фази польоту, що дозволяє виконувати маневри для уникнення протиповітряної оборони. В інших модифікаціях інтегровані камери та бортові системи обробки даних із використанням штучного інтелекту для коригування маршруту польоту.
Паралельно Росія застосовує нову тактику використання таких безпілотників. Серед них використання дронів приманок і запуск апаратів парами, щоб один безпілотник маскував сигнатуру іншого.
Попри ці зміни, кількість дронів, які досягають цілей, зменшилася. Починаючи з 2023 року Україна почала використовувати безпілотники перехоплювачі як частину багаторівневої системи протиповітряної оборони.
Українські перехоплювачі можуть розвивати швидкість до 300 кілометрів на годину. Вони використовують системи відстеження з елементами штучного інтелекту для захоплення цілі та знищення її кінетичним способом.
Рівень перехоплення таких безпілотників перевищує 60 відсотків. У поєднанні з іншими системами протиповітряної оборони це значно зменшує кількість дронів, які можуть досягти цілей.
Крім того, такі перехоплювачі відносно дешеві. Їхня вартість становить приблизно від 1000 до 1600 доларів за одиницю, що дозволяє використовувати їх у великій кількості для захисту підрозділів на фронті та критичної інфраструктури.
За словами радника Міністерства оборони України Сергія Флеша, Росія має кілька варіантів модернізації дронів Geran. Серед них можливість додавання маневрів ухилення від перехоплювачів, польоти на дуже низькій висоті або збільшення швидкості.
Перші два варіанти потребують або окремого оператора для кожного дрона, або складніших автономних систем управління. Через особливості конструкції Герань це потребує значної модернізації апарата та додаткових сенсорів.
Тому підвищення швидкості розглядається як більш реалістичний варіант.
Однією з таких модифікацій став дрон Герань-3 з реактивним двигуном. Він почав застосовуватися у російських ударах по Україні у червні 2025 року. За даними Головного управління розвідки України, у ньому використовується турбореактивний двигун китайського виробництва Telefly, який дозволяє перевищувати швидкість 500 кілометрів на годину.
Конструктивно Герань-3 залишається подібним до Герань-2. Він має дельтоподібне крило та розмах приблизно три метри, а також подібні системи управління польотом.
Росія також розробила більший безпілотник Герань-5. Його перше бойове застосування, за даними української розвідки, зафіксовано на початку січня 2026 року.
Довжина цього апарата становить приблизно шість метрів, а розмах крил близько 5,5 метра. У ньому використовується потужніший реактивний двигун із тієї ж родини, що і в Герань-3.
На відміну від попередніх моделей, цей дрон має більш традиційну конструкцію літака із прямими крилами та циліндричним фюзеляжем.
Завдяки більшому корпусу він може нести приблизно 90 кілограмів вибухівки і має дальність удару, що наближається до 1000 кілометрів при швидкості близько 600 кілометрів на годину. Водночас використання цієї моделі поки залишається обмеженим.
Реактивні модифікації Geran літають значно швидше, ніж нинішні українські дрони перехоплювачі. Це може створити для Росії можливість ускладнити роботу українських систем протидії.
Водночас використання турбореактивних двигунів ускладнює конструкцію дронів і створює додаткові проблеми з виробництвом та постачанням компонентів.
Початкова концепція Geran передбачала простоту і низьку вартість для масового виробництва та проведення масованих атак. Перехід до реактивних двигунів підвищує вартість і складність виробництва, що може обмежувати масштаби їхнього використання.
Україна також працює над протидією новим модифікаціям. Міністерство оборони закликає українські компанії розробляти швидші дрони перехоплювачі, які зможуть ефективніше протидіяти реактивним безпілотникам.
Для цього необхідні потужніші системи руху, швидша обробка даних і вдосконалені системи автономного відстеження цілей.
Крім того, Україна намагається впливати на виробництво таких дронів. Українські сили проводять удари великої дальності по об’єктах, пов’язаних із виробництвом і зберіганням безпілотників Герань на території Росії.
Метою таких операцій є порушення виробничих процесів, знищення запасів і ускладнення логістики до моменту запуску безпілотників.
За оцінками, протистояння у сфері безпілотних технологій між Україною та Росією продовжує розвиватися. Обидві сторони постійно створюють нові системи, які залишаються ефективними лише до появи нових засобів протидії.
