Росія залишається найбільшою загрозою для Європи та НАТО, попри санкції і втрати

Російська агресія проти України, яка триває вже четвертий рік, залишається найбільшою і найпрямішою загрозою для безпеки Європи та країн НАТО. Такий висновок міститься у щорічній доповіді Мюнхенська безпекова конференція, яку 9 лютого у Берліні представив її голова, посол Вольфганг Ішингер.

Доповідь має назву «Під руйнуванням» і, за словами Ішингера, відображає стан міжнародної безпеки, коли усталений післявоєнний порядок дедалі більше хитається і ризикує остаточно розвалитися. Автори наголошують, що війна в Україні досягла нових рівнів жорстокості, а Кремль не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських цілей.

У документі зазначається, що близько 40 відсотків федерального бюджету Росії на 2025 рік, або майже 8 відсотків ВВП, спрямовано на безпеку та оборону. Постійні ядерні погрози з боку Москви, за оцінкою експертів, свідчать про те, що військова загроза виходить далеко за межі України. Деякі розвідувальні служби вважають, що після можливого припинення вогню Росія зможе підготуватися до регіональної війни в Балтійському регіоні протягом двох років, а до локального конфлікту з одним із сусідів навіть за шість місяців.

Окрему увагу автори приділяють гібридній війні. За їхніми даними, Росія активізувала саботаж, кібератаки, підпали і диверсії по всій Європі, дедалі частіше поєднуючи кібер і силові методи. Це, на думку аналітиків, розмиває межу між війною і миром та ускладнює завдання стримування без ненавмисної ескалації.

У доповіді також йдеться про напруження в трансатлантичних відносинах. Зміна підходів Вашингтона до європейської безпеки, зокрема за президентства Дональд Трамп, посилила відчуття невизначеності в Європі. Автори зазначають, що США дедалі більше поєднують безпекову підтримку з економічними інтересами, а від половини до двох третин опитаних у деяких країнах Європи та Канаді вважають Сполучені Штати менш надійним союзником у НАТО.

Військова допомога США Україні, за оцінкою MSC, різко скоротилася з січня 2025 року. Це змусило європейські країни та Канаду взяти на себе основний тягар підтримки Києва. Літня пауза у постачанні систем Patriot, високоточної артилерії та ракет Hellfire продемонструвала обмежені можливості Європи швидко компенсувати дефіцит. У відповідь союзники створили механізм Переліку пріоритетних вимог України, за яким фінансується закупівля американського озброєння для ЗСУ.

Водночас у документі визнається, що Європа досі залишається стратегічно залежною від США і не має єдиного бачення щодо довгострокового стримування Росії та досягнення стійкого миру в Україні. Прикладом цього названо грудневу неспроможність країн ЄС досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів, коли замість цього було погоджено кредит у 90 млрд євро.

Автори доповіді підсумовують, що епоха безумовної опори Європи на США як гаранта безпеки завершилася. Вони закликають європейських лідерів інвестувати політичний і економічний капітал у підтримку України, надання їй надійних гарантій безпеки та прискорення інтеграції до ЄС, а також у посилення цивільної готовності і протидію гібридним загрозам з боку Росії.

62 га Мюнхенська безпекова конференція відбудеться 13–15 лютого. Очікується, що українську делегацію на форумі очолить Володимир Зеленський.