Російська економіка не відновлюється попри зростання доходів від нафти
Голова військової розвідки Швеції Томас Нільссон заявив, що російська економіка не змогла відновитися, навіть попри зростання цін на нафту, яке збільшило доходи Кремля під час війни на Близькому Сході.
За його словами, пише Finansial Times, щоб покрити бюджетний дефіцит, Росії необхідно, щоб ціна на нафту Urals залишалася вище 100 доларів за барель протягом року, а для вирішення інших економічних проблем цей період має бути значно довшим.
Президент Росії Володимир Путін визнав, що економіка країни працює гірше, ніж очікувалося. Він також зазначив, що додаткові нафтові доходи, які можуть сягати до 150 мільйонів доларів на день, матимуть короткостроковий ефект.
Нільссон вважає, що Росії буде складніше фінансувати війну проти України, якщо припинення вогню між США, Ізраїлем та Іраном збережеться і ціни на нафту стабілізуються. За його словами, економічна модель країни має системні проблеми.
“Це не є стійкою моделлю зростання, коли виробляється військова продукція, яка потім знищується на полі бою”, — сказав він.
За оцінкою шведської розвідки, економічні труднощі поширилися і на оборонний сектор, який раніше забезпечував основне зростання. Москва спрямовує фінансування на напрями, пов’язані зі зміною характеру війни, зокрема на безпілотні системи та далекобійну зброю.
Водночас, за словами Нільссона, поза сферою виробництва дронів російський військово-промисловий комплекс є збитковим, залежить від кредитів державних банків і характеризується корупцією та розкраданнями.
Швеція також має дані, що Росія системно маніпулює статистикою, щоб створити враження більшої стійкості економіки для західних партнерів України.
Офіційна статистика вже свідчить про проблеми. За словами Путіна, ВВП Росії скоротився на 1,8 відсотка у січні та лютому, зокрема у промисловості та будівництві.
Голова центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна заявила, що зовнішні умови для економіки постійно погіршуються як для експорту, так і для імпорту.
Нільссон зазначив, що реальна ситуація може бути ще складнішою, а інфляція недооцінюється і є ближчою до рівня ключової ставки 15 відсотків, ніж до офіційного показника 5,86 відсотка.
За оцінкою Швеції та BND, Росія занижує бюджетний дефіцит приблизно на 30 мільярдів доларів. Також фіксуються фінансові показники, які можуть свідчити про можливу банківську кризу.
Нільссон вважає, що Росія перебуває у стані, який можна описати як “життя в борг”. За його словами, економіка країни може розвиватися за одним із двох сценаріїв — тривалий спад або різкий шок.
Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард закликала європейські країни посилити санкції та підтримку України. Вона зазначила, що не всі держави ЄС готові змінювати свою енергетичну модель, назвавши це вкрай розчаровуючим.
Нільссон також заявив, що Росія сприймає мирні переговори за участю США як політичний інструмент, який дозволяє приховувати територіальні амбіції. За його словами, ці амбіції можуть виходити за межі Донбасу і включати контроль над узбережжям Чорного моря, зокрема Одесою, а також не виключають інтерес до Києва.
Водночас він наголосив, що економічні труднощі залишаються слабким місцем Росії та впливатимуть на її військові можливості.
