Російський бізнес під тиском дорогих грошей, податків і дефіциту кадрів
У 2026 році російська економіка входить у фазу так званих дорогих грошей, яка, за сигналами центрального банку, стає довгостроковою нормою. На тлі війни проти України та затяжної макроекономічної нестабільності бізнес змушений відмовлятися від інерційного планування, різати інвестиційні програми та жорсткіше контролювати оборотний капітал. Компанії переглядають строки окупності проєктів, умови відстрочок платежів і реальну ціну кредитів, що знижує готовність до розширення навіть за формально стабільного попиту. Як передає The Public, про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Додатковий тиск створює податкова політика. З 1 січня 2026 року в Росії діє підвищена ставка ПДВ на рівні 22 відсотків. Це ускладнює взаєморозрахунки з контрагентами, збільшує ризики податкових спорів і посилює адміністративне навантаження. Найболючіше нові умови б’ють по малому та середньому бізнесу, який працює в реаліях воєнної економіки з обмеженим доступом до фінансування.
Ринок праці залишається перегрітим. Кількість вакансій перевищує пропозицію робочої сили, а низьке безробіття на тлі мобілізації та демографічних втрат підсилює конкуренцію за персонал і тиск на фонд оплати праці. Водночас очікуване уповільнення зростання зарплат змушує компанії шукати альтернативи зарплатній гонці через автоматизацію, скорочення функцій і підвищення вимог до універсальних навичок працівників.
Проблеми накопичуються і в логістиці. Обов’язковий електронний документообіг та посилення регулювання міжнародних перевезень підвищують ризики затримок і перевірок. Для продавців на маркетплейсах ситуацію ускладнюють нові правила платформеної економіки, додаткові податки та регуляторна невизначеність, що різко збільшує ціну будь якої помилки.
У сукупності ці фактори свідчать про те, що економічні наслідки війни проти України дедалі сильніше вдаряють по внутрішньому бізнес середовищу Росії. Замість інвестицій і розвитку компанії дедалі більше зосереджуються на виживанні, юридичному захисті та мінімізації ризиків, що вказує на системну деградацію економіки у середньостроковій перспективі.
