Штучний інтелект уже на фронті: як це змінює війну
Про це пише ThePublic.info, посилаючись на BBC Україна.
"Ця технологія — наша майбутня загроза", — попереджає Сергій Бескрестнов (Флеш), уважно вивчаючи перехоплений російський дрон. І це був не звичайний дрон. Завдяки штучному інтелекту він здатен самостійно знаходити цілі та атакувати їх. Як консультант для української армії Бескрестнов дослідив чимало дронів, але цей вирізнявся. Він не надсилав і не приймав жодних сигналів, а отже, його неможливо було заглушити.
І російські, і українські сили тестують штучний інтелект, а в деяких сферах він уже застосовується: для пошуку цілей, збору розвідданих та розмінування. Для української армії ШІ став незамінним.
"Наші військові щомісяця отримують понад 50 тисяч відео з фронту, і штучний інтелект їх аналізує", — розповідає заступник міністра оборони України Юрій Мироненко.
"Це допомагає швидко обробляти величезні обсяги даних, виявляти цілі та позначати їх на карті".
ШІ-технології дозволяють планувати операції, ефективно використовувати ресурси і, зрештою, рятувати життя.
Штучний інтелект змінює саму природу бою, особливо коли йдеться про безпілотні системи. Українські війська вже застосовують програмне забезпечення на основі ШІ, завдяки якому безпілотники фіксують ціль і автономно долають останні сотні метрів до завдання удару. Такі дрони неможливо заглушити, а збити цей малий літальний апарат надзвичайно важко.
У майбутньому ці системи можуть стати повністю автономними: знаходити та знищувати цілі без участі людини. Солдату залишиться лише натиснути кнопку у застосунку на смартфоні, пояснює Ярослав Ажнюк, генеральний директор української компанії The Fourth Law.
"Дрон сам знайде ціль, скине вибухівку, оцінить завдану шкоду і повернеться на базу. І для цього солдату не потрібні навички пілотування", — додає він.
Автономні перехоплювачі можуть посилити ППО, наприклад, проти російських "шахедів". "Комп'ютерна система бачить ціль швидше і діє спритніше ніж людина", — каже Ажнюк.
Повністю автономних бойових систем поки що немає, хоча Україна наближається до їх створення, зауважує заступник міністра оборони Юрій Мироненко: "Частково ми вже впровадили їх у деяких пристроях".
До 2026 року таких систем може з'явитися тисячі, вважає Ярослав Ажнюк.
Але українські розробники обережні: повністю довіряти бойовим системам без людини небезпечно. Штучний інтелект може сплутати українського солдата з противником, якщо форма схожа, пояснює Вадим з компанії DevDroid.
DevDroid створює дистанційно керовані кулемети, які за допомогою ШІ автоматично виявляють і відстежують людей. Але через ризик "дружнього вогню" автоматична стрільба наразі вимкнена.
"Ми можемо її увімкнути, але потрібно більше досвіду та зворотного зв'язку від військ, щоб зрозуміти, коли це безпечно", — каже Вадим (своє прізвище він відмовився назвати).
Є також побоювання, що автоматизовані системи можуть порушувати правила ведення війни: чи зможуть вони уникати випадкових ударів по цивільних та правильно розпізнавати солдат, які здаються?
На думку Мироненка, остаточне рішення за таких обставин має ухвалювати людина, хоча ШІ може це "полегшити". Проте гарантій, що всі сторони дотримуватимуться міжнародних гуманітарних норм, немає.
Протидія таким технологіям стає дедалі важливішою. Як зупинити "рій дронів", якщо не допомагають ані системи радіоелектронної боротьби, ані винищувачі, ані танки чи ракети?
Українська операція "Павутина", коли сотня безпілотників атакувала російські авіабази у червні минулого року, за даними експертів, імовірно, була підтримана засобами штучного інтелекту.
Тепер в Україні побоюються, що Москва спробує повторити цю тактику — не лише на лінії фронту, а й далеко за її межами.
Під час виступу на засіданні ООН президент Володимир Зеленський застеріг: штучний інтелект уже штовхає світ до "найруйнівніших перегонів озброєнь в історії людства".
Він закликав створити глобальні правила використання ШІ у військовій сфері, наголосивши, що це питання не менш нагальне, ніж контроль за поширенням ядерної зброї.
