Суд у Казахстані дозволив Нафтогазу стягнути з Газпрому $1,4 млрд
Суд Міжнародного фінансового центру «Астана» дозволив НАК «Нафтогаз України» примусово стягнути з Газпрому близько $1,4 млрд на території Казахстану.
У Нафтогазі заявили, що це перше публічне іноземне судове рішення, яке визнає арбітражне рішення та дозволяє його примусове виконання проти Газпрому в окремій державі.
Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький повідомив, що компанія продовжить роботу зі стягнення коштів у різних юрисдикціях.
«Рішення суду в Казахстані — це ще один практичний результат у процесі стягнення коштів з Газпрому. Ми послідовно рухаємося вперед і працюємо над виконанням арбітражного рішення в різних юрисдикціях», — зазначив Корецький.
Інтереси Нафтогазу в Казахстані представляють юридичні фірми ADL Disputes та Wikborg Rein.
Спір між Нафтогазом і Газпромом виник через контракт 2019 року на транзит російського газу територією України. Після початку повномасштабної війни у травні 2022 року транзит через точку входу «Сохранівка» став неможливим через дії російських окупаційних сил.
Водночас Нафтогаз продовжив надавати послуги з транспортування газу через пункт «Суджа». У компанії заявили, що Газпром після цього перестав повністю оплачувати послуги за контрактом.
У вересні 2022 року Нафтогаз ініціював арбітражне провадження у Швейцарії відповідно до регламенту Міжнародної торгової палати.
У червні 2025 року арбітражний трибунал у Швейцарії визнав Газпром повністю відповідальним за невиконання зобов’язань та зобов’язав компанію сплатити борг за послуги з транспортування газу, відсотки та арбітражні витрати.
Газпром намагався оскаржити це рішення, однак у січні 2026 року Федеральний трибунал Швейцарії остаточно підтвердив його чинність.
Оскільки російська компанія добровільно не виконала рішення арбітражу, Нафтогаз розпочав міжнародну кампанію зі стягнення активів Газпрому в різних країнах.
За підрахунками Reuters, після початку війни загальний обсяг претензій колишніх партнерів Газпрому до російської компанії сягнув щонайменше 19,5 млрд євро.
Позови проти Газпрому подали, зокрема, фінська Gasum, французька Engie, італійська Eni, словацька ZSE Energia, австрійська OMV, німецькі RWE та Unipro, чеські Net4gas і Innogy Energie, нідерландські Gasunie Transport Services і BBL Company V.O.F, швейцарська DXT Commodities та грецька DEPA.
