Суд залишив без змін заставу для Єрмака у справі Мідас
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 21 травня розглянула скаргу колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака на обраний йому запобіжний захід.
Йдеться про тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 140 млн грн.
За рішенням апеляційного суду, запобіжний захід для Єрмака залишився без змін.
Судді не задовольнили ані апеляцію сторони захисту, ані апеляцію сторони обвинувачення.
Позиція захисту
Під час апеляційного засідання захист Єрмака наполягав, що підозра і рішення суду першої інстанції є необґрунтованими.
Адвокат заявляв, що Єрмак не робив жодних внесків на рахунки ЖБК “Сонячний берег”.
Також захист стверджував, що обвинувачення в легалізації коштів має ґрунтуватися на первинному злочині. За словами адвоката, у справі “Мідас” немає підозрюваних, які б надавали неправомірну вигоду, тому, на думку захисту, предикатний злочин у конструкції обвинувачення відсутній.
Сам Єрмак у суді заявив, що не причетний до вчинення злочину.
“Слідством не здобуто жодного доказу моєї причетності до фінансування будівництва чи будь-якої іншої участі. Нема жодного факту набуття чи володіння цим майном. Цього в процесі не було доведено прокурором”, – сказав він.
Єрмак також заперечив участь в обговоренні проєкту будівництва.
Що казав Єрмак про застав
Колишній керівник ОП заявив, що не переховувався від органів досудового розслідування, бере участь у процесуальних діях і не виїхав за кордон.
За його словами, він здав закордонні паспорти.
Єрмак також зазначив, що за нього було внесено одну з найбільших застав – понад 150 млн грн.
Водночас він уточнив, що особисто заставу не вносив, хоча був готовий внести до 10 млн грн, але фізично не мав такої можливості.
Під час засідання суддя також поставив питання щодо заяви Олексія Шевчука про готовність взяти Єрмака на поруки. Єрмак відповів, що з ним не знайомий.
Аргументи прокурора
Прокурор заперечувала проти зміни запобіжного заходу.
За версією обвинувачення, “резиденція 2” у котеджному містечку належала Єрмаку.
На підтвердження цієї позиції прокурор зачитувала інформацію з телефонів інших підозрюваних у справі, зокрема листування батька Єрмака з підрядниками.
Також прокурор повідомила, що НАБУ вилучило документацію в офісі так званої “пральні”. За версією слідства, у цих документах йшлося про виділення коштів на будівництво “резиденції 2”, яку слідство пов’язує з Єрмаком.
Прокурор заявила, що джерелом коштів були інші фігуранти, тоді як Єрмак, за версією слідства, міг ними розпоряджатися.
За даними обвинувачення, НАБУ також вилучило документи з планом легалізації нерухомості.
“Єрмак повинен був знати про походження цих коштів. Вони виділялися не з його доходів, а з нелегального офісу, куди стікалися кошти від незаконних схем”, – заявила прокурор.
Ризики, на які посилалося обвинувачення
Одним із головних аргументів прокурора було листування батька Єрмака. За словами сторони обвинувачення, у ньому йшлося про те, що Андрій Єрмак витрачає мільйони доларів власних коштів на це будівництво.
Прокурор також заявляла про ризики впливу Єрмака на експертів та інших учасників кримінального провадження.
За її словами, тиск уже міг відбуватися щодо однієї експертки після того, як вона взяла участь в огляді котеджного містечка. Йшлося щонайменше про пошук інформації про цю експертку.
Крім того, прокурор повідомила про вилучені документи, які, на думку обвинувачення, можуть свідчити про можливість Єрмака впливати на призначення посадових осіб у СБУ, а через них – на перебіг провадження.
Сторона обвинувачення вважала, що розмір застави мав становити 180 млн грн, а визначені судом першої інстанції 140 млн грн є недостатніми.
Що відомо про справу
За даними слідства, екскерівник ОП міг бути причетним до діяльності організованої групи, через яку було легалізовано близько 460 млн грн.
НАБУ та САП розслідують справу щодо можливого відмивання коштів під час будівництва елітного котеджного містечка у селі Козин Київської області.
За версією детективів, у 2020 році тодішній міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов ініціював будівництво приватного котеджного комплексу зі спа-зоною.
До проєкту як співінвесторів і майбутніх сусідів, за даними слідства, він залучив осіб, які мали вплив на політичні та економічні процеси в державі, зокрема тодішнього керівника Офісу Президента та відомого бізнесмена.
Будівництво, як зазначає слідство, здійснювалося через житлово-будівельний кооператив, який контролював колишній віцепрем’єр-міністр.
Звідки, за версією слідства, надходили кошти
За даними слідства, фінансування проєкту надходило з кількох джерел.
Йдеться про кошти від підконтрольних компаній з ознаками фіктивності, а також готівку від структури, яку слідство пов’язує з відмиванням доходів у корупційних схемах у сфері енергетики, зокрема в “Енергоатомі”.
За версією правоохоронців, близько 72% фінансування могло походити саме з таких схем.
Загалом у справі йдеться про період з 2021 по 2025 роки.
Хто фігурує у справі
Серед підозрюваних у справі називають колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, бізнесмена Тімура Міндіча, якого також називають співорганізатором та учасником раніше викритої злочинної організації у межах операції “Мідас”, а також ще чотирьох осіб.
Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України – легалізація або відмивання майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великих розмірах.
Також правоохоронці перевіряють інформацію щодо використання в робочій документації фігурантів кодових імен та інші обставини можливого приховування ролей учасників схеми.
Єрмак, за даними слідства, міг фігурувати під умовними позначеннями, однак сам ексголова ОП усі звинувачення заперечує та називає їх безпідставними.
Що було раніше
19 травня повідомлялося, що за Андрія Єрмака сплатили заставу у повному обсязі – 140 млн грн.
Після цього він вийшов із СІЗО, а на нього були покладені процесуальні зобов’язання.
Як повідомляв ThePublic Єрмак в апеляції ВАКС заперечив причетність до справи Мідас
Читайте нас в Telegram
