Трамп зайшов у глухий кут у своїх ініціативах врегулювати війну в Україні, Ірані та Газі
Президент США Дональд Трамп неодноразово наголошував на перевазі швидких і рішучих рішень у міжнародній політиці. Після ударів по трьох ядерних об’єктах Ірану він називав цей сценарій прикладом успішної операції. Також він згадував Венесуелу як приклад швидкої зміни політичної ситуації шляхом усунення небажаного керівництва та його заміни на більш лояльне до Вашингтона.
Втім нині адміністрація Трампа стикається з тривалими та складними процесами одразу на кількох напрямках, повідомляє NYTimes.
Після оголошення 7 квітня припинення бойових дій навколо Ірану Трамп заявляв, що завершення операцій залежить від повного, негайного та безпечного відкриття Ормузької протоки. Однак ця умова не була виконана. Навіть у разі відновлення судноплавства в межах меморандуму, який ще перебуває на стадії узгодження, питання іранської ядерної та ракетної програм залишаються предметом нових переговорів.
За оцінками експертів, Тегеран розраховує на небажання Вашингтона повертатися до масштабних бойових дій та може затягувати переговорний процес упродовж тривалого часу.
Складною залишається і ситуація щодо війни Росії проти України. Дональд Трамп раніше заявляв, що зможе завершити конфлікт протягом 24 годин після вступу на посаду. Однак через 16 місяців після інавгурації мирної угоди досягти не вдалося.
Державний секретар США Марко Рубіо нещодавно заявив, що втомився від нескінченних переговорів та припустив можливість передачі посередницької ролі іншій державі.
За даними джерел, знайомих із перебігом консультацій, російська сторона висловлює невдоволення періодичними візитами спеціального представника президента США Стіва Віткоффа та зятя Дональда Трампа Джареда Кушнера. У Москві виступають за створення стабільного дипломатичного механізму з постійними робочими групами та регулярними зустрічами. Також російська сторона очікує призначення нового посла США в Росії, посада якого залишається вакантною майже рік.
Не менш складною залишається ситуація в секторі Гази. Після звільнення останніх живих заручників, захоплених під час атаки 7 жовтня 2023 року, Трамп підтримував план, який передбачав роззброєння ХАМАС, створення міжнародних стабілізаційних сил та масштабну відбудову регіону.
Через вісім місяців після цих заяв ХАМАС не роззброївся. Попри збільшення обсягів гуманітарної допомоги, багато палестинців продовжують жити в наметах, а зруйнована інфраструктура залишається не відновленою. Минулого тижня прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу оголосив про намір ізраїльських військових розширити контроль приблизно на 70 відсотків території палестинського анклаву.
Частина експертів пов’язує нинішню ситуацію з надмірно оптимістичними очікуваннями щодо можливостей США впливати на складні міжнародні процеси. Один із наближених до президента помічників зазначив, що Сполучені Штати ефективно проводять військові операції проти окремих об’єктів, однак значно гірше контролюють політичні процеси в таких країнах, як Іран, Росія та Україна.
Генеральний директор Center for a New American Security Річард Фонтейн заявив, що зовнішня політика зазвичай є довготривалим і складним процесом. За його словами, вирішальне значення мають не гучні заяви, а системна робота та подальше супроводження досягнутих домовленостей.
У січневому інтерв’ю Дональд Трамп визнавав складність переговорів між президентом Росії Володимиром Путіним та президентом України Володимиром Зеленським. Він заявив, що мав випадки, коли домовленості зривалися через одну зі сторін, хоча спочатку здавалося, що угода вже близька.
Відтоді президент США неодноразово прогнозував швидке досягнення домовленостей, однак переговори щоразу завершувалися безрезультатно.
Колишній американський дипломат Томас Грем вважає, що для завершення війни необхідний постійний переговорний механізм, якого наразі не існує. На його думку, окремих контактів спеціальних представників із російським керівництвом недостатньо для досягнення результату.
Іранський напрямок також залишається складним. Під час переговорів у Женеві в лютому Стів Віткофф заявляв, що Дональд Трамп не розуміє, чому Тегеран не погоджується на американські умови. Сам президент США тоді називав безумовну капітуляцію єдиним прийнятним результатом.
Після завершення першого етапу бойових дій Іран не відмовився від своїх програм зі збагачення урану та розвитку ракетного потенціалу. Зараз адміністрація Трампа намагається поєднувати стимули, погрози та нові вимоги для повернення сторін до переговорів.
Колишній радник із національної безпеки США Джейк Салліван заявив, що Вашингтон уже застосовував проти Ірану військовий тиск, блокаду та дипломатичний примус, однак ситуація залишається невирішеною.
За словами Річарда Фонтейна, удари могли тимчасово вирішити проблему збагачення урану, однак ширші питання, пов’язані з існуванням Ісламської Республіки, залишаються відкритими.
Подібна ситуація склалася і в секторі Гази. Попри досягнуте раніше перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС і звільнення заручників, подальші етапи врегулювання фактично зупинилися. Запропонована адміністрацією Трампа нова палестинська адміністрація так і не розпочала роботу на території анклаву, а проєкт "Ради миру", яка мала координувати відбудову та інвестиції, поки не отримав практичного розвитку. Ізраїльські удари по сектору Гази тривають майже щодня.
