ВВС: "Трамп дуже ризикує"
Президент Трамп повідомив про бомбардування у своїй соцмережі Truth Social, він узгоджував атаку на Іран з Конгресом, пише ВВС.
У зверненні з Білого дому Трамп заявив, що всі атаковані об'єкти зі збагачення урану "повністю знищені". Він також поставив Ірану ультиматум - мир або "набагато масштабніші" наступні атаки.
Вночі та вранці у неділю Іран атакував Ізраїль ракетами. Влучання прийшлися по житлових будинках у Тель-Авіві, через що понад 80 людей госпіталізували до лікарень.
Іран визнав атаки, але заявив, що збитки не критичні, і пообіцяв продовжити збагачувати уран.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі на пресконференції у неділю сказав, що розраховує в понеділок зустрітися у Москві із президентом Росії Володимиром Путіним. Москва поки що обмежувалася лише дипломатичними заявами щодо конфлікту між Іраном і Ізраїлем.
Водночас про підтримку Ірану вже заявили його вірні союзники - хусити.
"Ми реагуватимемо на будь-яку агресію, спрямовану проти нас чи будь-якої ісламської країни. Арабські та ісламські народи мають діяти, тому що США хочуть змінити весь Близький Схід", - заявив член Політичного бюро хуситів Мохаммед аль-Бухейті в інтерв'ю телеканалу "Аль-Джазіра".
Днем раніше угруповання пригрозило атакувати американські кораблі, які проходять Червоним морем, якщо Америка вступить у війну.
Премʼєр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу подякував Трампу за "сміливе рішення", яке допоможе Близькому Сходу "увійти в добу процвітання".
Дії США засудили країни-противники, тоді як традиційні союзники Америки, як-от Британія, Японія, Австралія та інші висловилися набагато мʼякше. Вони закликали до миру, але наголошували на небезпеці, яка йде від Ірану.
Водночас аналітики міркують про геополітичні наслідки ударів.
Чи завершать вони насправді конфлікт між Іраном і Ізраїлем, а можливо навіть призведуть до повалення режиму аятоли Алі Хаменея? Чи можливо навпаки розпалять війну на Близькому Сході з великими політичними та економічними наслідками?
Але для України головне питання - як відреагує на це Росія. Чи розвʼяжуть дії Трампа руки Москві ще більше, чи означає, що США тепер вийдуть з мирного процесу, адже Трамп більше не приміряє на себе роль миротворця?
А ще, чи не є вибір Трампом дати для ударів по Ірану - 22 червня - своєрідним сигналом Кремлю?
Ось що про міркують аналітики в Україні і світі.
Кінець чи розпалення конфлікту?
Основна реакція світу - Трамп іде на величезний ризик, втягуючи США у війну Ізраїлю та Ірану.
Дональд Трамп, повернувшись до Білого дому у січні, обіцяв бути "миротворцем", покінчити з війнами та не розпочинати нові, нагадує кореспондент BBC у Північній Америці Ентоні Зуркер.
Але замість того, щоб принести мир на Близький Схід, Трамп виявився замішаним у справи регіону, що перебуває на межі ще більш масштабної війни - і Америка бере в ній активну участь.
Швидке рішення Дональда Трампа свідчить про його стиль ведення зовнішньої політики. Він пишається тим, що є непередбачуваною людиною. Сьогоднішні удари це підтвердили - про плани президента знало лише його найближче оточення.
Але чи означає це кінець конфлікту?
На думку Джо Флото, голови близькосхідного бюро BBC, якщо ці об'єкти дійсно виведені з ладу, то прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу може оголосити про досягнення своєї головної військової мети.
Ізраїль завжди стверджував, що він здатний самостійно знищити іранську ядерну програму, але не секрет, що тільки Америка має потужне озброєння, здатне пробити найсильніші рівні захисту, насамперед у Фордо, побудованому глибоко всередині гори.
Але минулого тижня верховний лідер Ірану Алі Хаменеї пообіцяв завдати удару у відповідь по США, якщо вони вступлять у війну.
"Американці повинні знати, що будь-яка військова інтервенція США, безсумнівно, матиме непоправні наслідки", - сказав він.
Тож чи можуть удари спричинити ще більш смертоносну фазу війни?
Тим часом, дедалі більше ізраїльських чиновників, у тому числі Нетаньягу, говорять про зміну режиму в Ірані.
Є надії, що бомбардування призведуть до руху проти верховного лідера Ірану, аятоли Алі Хаменеї, що зрештою призведе до повалення Ісламської Республіки, яка перебуває при владі з революції 1979 року, вважає кореспондент BBC на Близькому Сході Хʼюго Бачега.
Це переводить Іран у режим виживання. Країна неодноразово відхиляла будь-яку угоду, яка передбачала б відмову від збагачення урану на своїй території, стверджуючи, що це її право.
Тепер, перебуваючи у найслабшій позиції за майже п'ять десятиліть, лідери Ірану будуть під міжнародним тиском прийняти угоду. Але альтернативою може стати посилення конфлікту, яке призведе до кінця правління Хаменеї та невизначеного майбутнього країни, міркує Бачега.
Наслідки для України
Ключове питання, яке обговорюють українські аналітики - чи стануть дії Трампа своєрідним поштовхом для Володимира Путіна у бік ще більшої ескалації.
"Чи скористається Москва аргументами США та Ізраїлю, аби приступити до промислового знищення українських міст, аргументуючи це тим, що, мовляв, під Одесою, Києвом, Харковом чи Житомиром збирають "брудну бомбу"?" - пише голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.
Адже тепер будь-які терористичні акти можна списати на "тактику американців".
Багато хто звернув увагу на символічність дати американських ударів - 22 червня, напад Німеччини на СРСР під час Другої світової війни. Адже у своїй пропаганді Кремль активно використовує ці події для виправдання нападу на Україну.
"Чи вкладали американці якийсь символічний зміст в дату, сказати важко. Але точно можемо говорити, що в Кремлі це сприйматимуть як "тонкий натяк на товсті обставини", - написав журналіст Вадим Денисенко.
Кремль завжди придивлявся до "вольових актів" Заходу, зауважує Максим Майоров, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
"Визнання Косово, вторгнення в Ірак… Ось що справді постійно надихає росіян на "можем повторить".
На думку Майорова, американські удари по ядерним обʼєктам Ірану змінять правила гри ще більше, ніж "Павутина" СБУ.
"Звісно, Росія не володіє такою руйнівною неядерною зброєю, як у США. Але якщо раптом до Фордо в Кремлі все ще існували бодай якісь політичні (а не суто технічні) обмеження на ведення війни проти України, то тепер їх більше немає", - підсумовує аналітик.
Вступ у війну на Близькому Сході також може означати, що Трамп остаточно полишив плани стати головним миротворцем світу, вважає шефредактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко.
"Відсутність потреби у мирних досягненнях та у нобелевці дає більше простору для непередбачуваних дій, лишає відкритими варіанти. А непередбачуваність - та сфера, де Трамп є особливо сильним", - аналізує Сидоренко.
Отже, вихід США з мирного процесу є цілком можливим варіантом, і тиск Трампа на Україну, навіть жорсткий тиск - стає більш реальним.
Водночас він вважає, що цей удар є поганим сигналом для Путіна, адже показує, на що здатен Дональд Трамп. Це зменшує імовірність російського ядерного удару по Україні навіть у разі якогось жорсткого розвитку подій.
Ескалація на Близькому Сході також змушує припускати зростання цін на нафту, нагадує Віктор Шлінчак.
"Для Путіна ціна нафти - це гроші на війну. Не буде порогу по ціні закупівлі - РФ матиме чим наповнювати воєнний бюджет", - каже аналітик.
На думку журналіста і політика Вадима Денисенко, якщо все піде за мʼяким сценарієм, тобто Іран не застосує якихось жорстких дій у відповідь, Трамп покращить свій рейтинг.
"На цьому фоні буде дуже складно санкційній антиросійській коаліції (Україна, провідні країни ЄС та ряд впливових республіканців) тиснути на Трампа перед початком виборчої кампанії в Конгрес".
В разі негативного сценарію, припускає Денисенко, різко зростуть ціни на енергоносії і США матимуть величезні проблеми на Близькому Сході. Це також може негативно впливати на можливості тиску на Трампа в цьому питанні.
Остап Яриш журналіст, який спеціалізується на Сполучених Штатах, також звертає увагу і на внутрішньополітичні наслідки для США.
"Лідери республіканців у Конгресі - Майк Джонсон і Джон Тун - привітали атаку. Водночас провідні демократи її засудили, назвавши операцію неконституційною, тому що президент не погодив бомбардування з Конгресом", - пише Яриш.
Це рішення надто важливе для Сполучених Штатів, адже удари по іранських обʼєктах можуть призвести до значно більшої ескалації та втягнути США у війну на Близькому Сході.
Окремі республіканці-ізоляціоністи також виступили з прямою чи опосередкованою критикою атаки, але поки вони у меншості, зазначив журналіст.
