Туреччина просуває Середній коридор як альтернативу Ормузькій протоці
Туреччина активізувала просування так званого Середнього коридору як альтернативного маршруту для торгівлі між Європою та Азією. Одним із ключових елементів цієї стратегії є можливе відкриття прикордонного переходу Аліджан на кордоні з Вірменією, який залишається закритим уже 32 роки, повідомляє FT.
На початку року турецькі посадовці почали встановлювати на кордоні системи для обробки паспортів. Це може стати передумовою для запуску нового транспортного маршруту, що з’єднає Азію з Європою.
Проєкт отримав назву Trump Route for International Peace and Prosperity. Його підтримують у США як частину мирних планів між Вірменією та Азербайджаном.
Відкриття кордону розглядається як частина ширшої стратегії Анкари, спрямованої на зміцнення ролі країни як торговельного та енергетичного хабу. Йдеться про переорієнтацію потоків товарів і енергоносіїв в обхід геополітичних вузьких місць, зокрема Ормузької протоки.
Турецькі посадовці зазначають, що терміни відкриття кордону поки що залишаються невизначеними, однак очікується, що це може статися найближчим часом.
Після того як Іран у червні порушив питання можливого закриття Ормузької протоки, Туреччина посилила просування своїх логістичних маршрутів як стабільної альтернативи. Ці зусилля активізувалися на тлі конфліктів і санкцій, які ускладнили перевезення через Росію, Іран, Червоне море та Перську затоку.
Президент Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина виступає як стабільна територія та безпечний маршрут для транзиту. Він також зазначив, що вже розпочалися обговорення альтернативних шляхів для енергетичних поставок.
Середній коридор передбачає сухопутне сполучення між Китаєм і Європою через Кавказ і Туреччину. За словами колишнього прем’єр-міністра Біналі Йилдирима, перевезення цим маршрутом можуть тривати від 12 до 15 днів, тоді як морські перевезення займають близько 40 днів.
Попри це, нинішні обсяги перевезень залишаються невеликими, хоча потенціал зростання оцінюється як значний.
Європейські посадовці також висловлюють зацікавленість у розвитку альтернативних маршрутів. Єврокомісарка Марта Кос назвала Туреччину важливим партнером, а розширення Середнього коридору охарактеризувала як можливу зміну правил гри.
Серед ключових інфраструктурних ініціатив Анкари є проєкт Development Road, який передбачає створення дорожньо-залізничної мережі між Перською затокою та Європою через територію Туреччини. Водночас він перебуває на етапі планування і потребує значних інвестицій.
Іншим проєктом є розширення Середнього коридору, центральним елементом якого має стати маршрут TRIPP між Туреччиною та Азербайджаном через Вірменію. Його презентували у Білому домі разом із попередньою мирною угодою між Вірменією та Азербайджаном.
Реалізація цього маршруту залежить від укладення остаточної мирної угоди. Туреччина заявила про готовність відкрити кордон після її підписання.
За оцінками, обсяги перевезень Середнім коридором можуть зрости з 5 млн тонн на рік до 20 млн тонн. Водночас існують технічні та логістичні складнощі, зокрема переправи через Каспійське море, різні стандарти залізничної інфраструктури та складні митні процедури.
Також маршрут проходить поблизу Ірану, що створює додаткові ризики. Росія висловлює занепокоєння через можливу зміну торговельних потоків у регіоні.
Попри це, географічне положення Туреччини забезпечує їй роль важливого логістичного вузла між Європою, Азією та Близьким Сходом.
Експерти зазначають, що сухопутні маршрути через Туреччину поки що не можуть швидко замінити морські перевезення або північний коридор через Росію.
