У Кремлі готують росіян до завершення війни без заявленої раніше "великої перемоги"
Протягом вихідних Україна здійснила масовану атаку дронами по Москві та прилеглих районах. За даними Telegraph, по російській столиці та області запустили понад 500 безпілотників.
Попри нові обмеження на публікацію інформації про атаки дронів, жителі Хімок, Митищ і Красногорська поширювали у соцмережах відео із димом та польотами безпілотників над передмістями Москви. Це перша тривала українська атака по Москві від початку війни.
Також завдані удари по російських нафтопереробних заводах, трубопроводах і експортних терміналах у глибині території РФ.
Після параду 9 травня Володимир Путін уперше натякнув, що війна може наближатися до завершення. Він заявив журналістам, що “справа йде до завершення”, але додав, що “потрібно виконати ще багато підготовчої роботи”.
Однак незрозуміло, чи йдеться про готовність Кремля до мирної угоди, чи про підготовку нового літнього наступу.
Колишній російський дипломат Борис Бондарєв, який залишив службу після початку повномасштабного вторгнення, заявив, що російська еліта опинилася у “своєрідній пастці власного створення”. За його словами, система внутрішнього контролю та нагляду ФСБ зруйнувала довіру всередині російських еліт, через що будь-які змови або спроби вплинути на владу стали практично неможливими. Бондарєв також вважає, що сучасна російська політична система значною мірою зав’язана на одній людині, а її стабільність напряму залежить від Володимира Путіна.
Економічний тиск і санкції не призвели до розколу серед російських еліт. Навпаки, побоювання хаосу та системного колапсу, за оцінкою Бондарєва, лише посилили залежність політичної системи від чинної влади.
Окремо автори згадують витік документа, пов’язаного з підготовкою сценаріїв для післявоєнної Росії. За цими даними, команда під керівництвом заступника голови адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка готує інформаційні рекомендації для державних медіа щодо того, як пояснювати суспільству завершення війни без досягнення заявлених Кремлем цілей.
Також розглядаються сценарії “нейтралізації” радикально налаштованих прихильників війни, які можуть сприйняти можливе завершення конфлікту як поразку або зраду.
Водночас, сам Володимир Путін не демонструє чіткої стратегії завершення війни, а його оточення не має реальних механізмів впливу на ухвалення рішень.
