У Росії почали масово відбирати активи у мільярдерів
Про це повідомляє Bloomberg у матеріалі про тиск Кремля на російських мільярдерів і хвилю конфіскацій активів.
У Росії посилюється тиск на найбагатших бізнесменів. Держава дедалі частіше використовує антикорупційні позови, кримінальні справи та рішення судів для вилучення активів у підприємців.
За даними Bloomberg, цей процес уже призводить до руйнування бізнес-імперій і перерозподілу власності. Часто активи переходять під контроль держави або структур, ближчих до влади.
Одним із показових випадків стала справа засновника аграрної компанії Ros Agro Вадима Мошковича. Московський суд розпорядився вилучити 49% частки його родини в компанії.
У чому звинуватили Мошковича
Прокурори заявили, що Мошкович нібито порушив заборону на поєднання державної служби з бізнесом, коли у 2006–2014 роках був членом Ради Федерації.
Йому також закидають використання політичного становища для незаконного збагачення.
Сам бізнесмен відкидає звинувачення. Раніше, у березні 2025 року, його заарештували в іншій справі – за підозрою у шахрайстві.
Після рішення суду аграрні активи Мошковича передали в управління структурі, пов’язаній із державним Россельхозбанком.
Чому російські мільярдери занепокоїлися
Bloomberg зазначає, що справа Мошковича стала сигналом для інших представників російської еліти.
Серед 20 найбагатших росіян за індексом Bloomberg п’ятеро або працювали в системі влади, або досі мають політичні посади.
Ризики для таких бізнесменів зросли після рішення Конституційного суду Росії у 2024 році. Воно дозволило не застосовувати 10-річний строк давності до майна чиновників, яких визнають корумпованими.
Фактично це означає, що активи можуть переглядати й вилучати навіть через багато років після перебування бізнесмена на державній посаді.
Скільки активів уже вилучили
За даними московської юридичної фірми Nektorov, Saveliev & Partners, лише торік у Росії в межах антикорупційних справ вилучили активи на 1,1 трлн рублів, або близько $15,1 млрд.
Це приблизно у вісім разів більше, ніж у 2024 році, і близько третини всіх конфіскацій активів, які держава провела у 2025 році.
Керівник TriTrace Investigations Ілля Шуманов заявив Bloomberg, що антикорупційні позови стають не просто інструментом боротьби з корупцією, а механізмом перерозподілу активів на користь держави.
Кого ще зачепили конфіскації
Ще одним прикладом Bloomberg називає бізнесмена Костянтина Струкова. Він втратив активи, пов’язані із золотодобуванням і аграрним бізнесом, після антикорупційних претензій.
Струков багато років був депутатом у Челябінській області, входив до партії “Єдина Росія”, а у 2021 році отримав від Володимира Путіна державну нагороду.
Саме тому його справа стала несподіваною для частини російського бізнес-середовища: вона показала, що навіть лояльність до влади не гарантує захисту від вилучення активів.
Чому це важливо для Кремля
На тлі війни проти України Росія шукає додаткові ресурси для бюджету. Водночас держава посилює контроль над великим бізнесом і демонструє елітам, що їхня власність залежить від політичної лояльності.
Bloomberg пише, що російські мільярдери вже намагалися переконати Кремль встановити чіткий строк давності для перегляду приватизації 1990-х і початку 2000-х років.
У травні Держдума справді ухвалила законопроєкт про 10-річний строк давності для перегляду приватизаційних справ. Однак це обмеження не поширюється на антикорупційні позови проти чинних або колишніх посадовців.
Тобто частина найбагатших росіян і далі залишається вразливою.
Проблема з продажем вилученого майна
Водночас вилучені активи не завжди легко продати.
Bloomberg зазначає, що держава вже стикалася з провальними аукціонами. Наприклад, спроби продати близько 67% компанії “Южуралзолото” та пов’язаних із нею активів не дали результату навіть після запуску голландського аукціону.
А московський аеропорт Домодєдово зрештою продали приблизно за половину початкової ціни після того, як попередній аукціон не зацікавив покупців.
Для російських мільярдерів це означає одне: дедалі більше активів можуть опинитися в зоні ризику, а сама участь у владній системі більше не гарантує недоторканності.
Читайте нас в Telegram
