Україна не готова до великих повеней: аудит виявив критичні проблеми
Про це повідомляє Рахункова палата у Звіті про результати аудиту діяльності (ефективності) «Управління повенями — оцінка використання гідрометеорологічних даних для готовності до катастроф».
Що показав аудит
Аудитори зазначають, що в Україні відсутній єдиний комплексний механізм управління повенями. Попри наявність окремих державних програм, систем прогнозування, оповіщення та реагування, вони працюють недостатньо узгоджено. Через це органи влади не завжди можуть оперативно ухвалювати рішення та ефективно координувати свої дії.
За даними аудиту, у 2022–2025 роках в Україні сталося 13 надзвичайних ситуацій, пов'язаних із повенями. Внаслідок них загинули 10 людей, а збитки оцінено у понад 140 млн грн. При цьому в країні визначено 239 територій із потенційно значними ризиками затоплення.
Інфраструктура критично зношена
Однією з головних проблем аудит називає стан протипаводкової інфраструктури.
Середній рівень її зносу становить 86%, а критичний технічний стан мають близько 70% таких об'єктів. Найбільш ризикована ситуація склалася у Закарпатській та Івано-Франківській областях, де ймовірність паводків традиційно є найвищою.
Водночас у 2023–2025 роках виконано лише 33% заходів, передбачених планами управління ризиками затоплення, а роботи з відновлення протипаводкової інфраструктури реалізовані лише на 9% від запланованого обсягу. Аудитори також встановили, що із необхідного фінансування було використано лише 8,5%, тоді як частина вже виділених бюджетних коштів залишилася невикористаною.
Під захистом лише частина населених пунктів
За результатами перевірки, за останні три роки захист від шкідливої дії вод забезпечили лише для 50 із 220 населених пунктів, які цього потребують. Це становить лише 23% від загальної потреби.
Через це значна кількість громад і надалі залишається вразливою до підтоплень, пошкодження інфраструктури та значних економічних збитків.
Попередження не завжди допомагають запобігти наслідкам
Рахункова палата звернула увагу, що система прогнозування повеней працює неефективно.
Попередження про небезпечні погодні явища часто не містять достатньої деталізації щодо конкретних населених пунктів і можливих наслідків. Через це місцева влада нерідко отримує інформацію запізно або не має достатньо часу для підготовки до надзвичайної ситуації.
В окремих випадках засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій проводили вже після виникнення повені, а не для її попередження.
Система спостереження втратила частину можливостей
Після початку повномасштабної війни Україна втратила частину гідрометеорологічної мережі.
Кількість метеостанцій скоротилася на 28%, гідрологічних постів — на 22%, а у 2022 році був знищений єдиний сучасний доплерівський метеорологічний радар, який забезпечував спостереження приблизно за 15% території країни.
Крім того, у 2022–2025 роках закупили лише 22% від необхідного обсягу обладнання для гідрометеорологічних спостережень, через що частину вимірювань досі виконують вручну.
Населення недостатньо готове до надзвичайних ситуацій
Окремо аудитори оцінили готовність держави до реагування на повені.
Лише 8 із 24 регіонів ввели в експлуатацію сучасні територіальні системи оповіщення. Місцеві системи модернізовані лише у 12% територіальних громад.
Водночас оперативний матеріальний резерв ДСНС накопичено лише на 12% від затвердженої потреби, регіональні резерви — на 54%, а місцеві — на 48%.
При цьому загальний рівень обізнаності населення щодо дій під час надзвичайних ситуацій становить лише 11%, хоча державна ціль до 2030 року передбачає досягнення показника у 90%.
За підсумками аудиту Рахункова палата рекомендувала уряду створити єдиний механізм управління ризиками повеней, модернізувати гідрометеорологічну мережу, прискорити оновлення систем оповіщення, провести інвентаризацію протипаводкової інфраструктури та забезпечити належне фінансування заходів із захисту населення від затоплень.
Читайте нас у Telegram
