Україна посилила позиції у війні завдяки масовому виробництву дронів
На заводі неподалік Києва компанія Fire Point щодня виробляє близько 300 дронів FP-1 і FP-2 середньої та великої дальності. За словами співзасновника компанії Дениса Штілермана, вартість одного такого безпілотника становить близько 50 тисяч євро, пише Financial Times.
Ці БпЛА щодня застосовуються для ударів по російських цілях і стали частиною ширшої трансформації української війни дронів. Україна активніше переносить бойові дії на територію противника й одночасно сповільнює просування російських військ на фронті.
Штілерман описав одну з тактик, яку останніми тижнями застосовували в окупованому Криму. За його словами, FP-1 можуть використовувати як «материнські» безпілотники, які несуть два квадрокоптери з вибухівкою. Такі апарати можуть очікувати поблизу російських аеродромів і атакувати літаки після їхнього прибуття.
Президент Володимир Зеленський минулого тижня заявив, що у травні динаміка на фронті змінилася на користь України. За його словами, українські сили утримують більше позицій і завдають противнику більшої шкоди.
Невдовзі після цього українські дрони здійснили найбільшу атаку по Москві від початку війни. Частина безпілотників пройшла через російську ППО та влучила по нафтопереробних заводах, спричинивши пожежі й великі стовпи диму.
Голова місії України при НАТО Альона Гетьманчук заявила, що Україна перебуває в одній із найсильніших позицій від початку війни, оскільки менше залежить від партнерів.
Українські військові та західні експерти вважають, що нині армія України сильніша, ніж будь-коли після повернення Дональда Трампа до влади у США. Київ компенсує скорочення американської підтримки збільшенням європейської допомоги та власного виробництва.
Тривога в Москві
Напередодні параду до Дня перемоги 9 травня російська влада посилила заходи безпеки в Москві. На тлі припущень про можливий удар українських дронів по Червоній площі святкування скоротили, залишивши лише піші колони військових.
В Україні Зеленський іронічно «дозволив» проведення параду, опублікувавши на сайті президента указ із обіцянкою не завдавати удару по Москві.
У Росії зростає невдоволення війною, яка дедалі частіше торкається віддалених від фронту регіонів. Українські дрони регулярно атакують цілі навіть на великій відстані від лінії бойових дій, зокрема в напрямку Уралу.
За даними державного російського соціологічного центру ВЦИОМ, індекс «особистого протестного потенціалу» у квітні зріс до 25%. Це найвищий показник від початку війни.
На полі бою російські сухопутні війська мають труднощі з просуванням через постійну загрозу українських дронів.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що у березні та квітні близько 35 тисяч російських військових щомісяця були вбиті або тяжко поранені. Українська сторона оцінює, що Росія в середньому набирає близько 29,5 тисячі нових військових на місяць.
За оцінками Києва, протягом п’яти місяців поспіль Росія втрачає більше особового складу, ніж може мобілізувати.
Федоров заявив, що мета України полягає в тому, щоб виводити з ладу 50 тисяч російських військових щомісяця.
Окремі розвідувальні оцінки вказують, що з лютого 2022 року Росія могла втратити вбитими та пораненими близько 1,2 мільйона військових. Керівниця британської розвідки GCHQ Енн Кіст-Батлер заявила, що майже пів мільйона російських військових уже загинули.
Україна також має проблему з нестачею особового складу. За західними оцінками, втрати українських сил можуть становити від 500 до 600 тисяч убитими й пораненими. Офіційні дані про втрати не публікують ні Київ, ні Москва.
Масштабування виробництва
Україна інвестує ресурси у власне виробництво зброї, щоб зменшити залежність від західних поставок і політичних обмежень, які з ними пов’язані.
Київ швидко нарощує виробництво наземних, морських і повітряних дронів, артилерійських систем, засобів радіоелектронної боротьби, а також балістичних і крилатих ракет.
За даними Міністерства оборони України, у перші чотири місяці цього року виробництво розвідувальних дронів зросло на 441% порівняно з усім 2025 роком, ударних дронів середньої дальності на 312%, а систем дальнього ураження на 53%.
Виробництво FPV-дронів на оптоволокні, за даними міністерства, зросло на 179%.
Представник українського виробника "Генерал Черешня" Станіслав Гришин заявив, що FPV-дрони змінюють традиційний характер війни. За його словами, у березні один із дронів компанії збив російський ударний гелікоптер Ка-52.
Військовий аналітик Франц-Штефан Гаді вважає, що завдяки роям FPV-дронів Україна відновила паритет або перевагу на окремих ділянках фронту у війні безпілотників.
Україна розширює застосування не лише далекобійних, а й середньодальніх дронів, щоб порушувати російську логістику та постачання.
Серед нових систем згадуються FP-2 від Fire Point, Khmarynka від General Cherry та Hornet, який виробляє американська компанія Swift Beat, заснована колишнім гендиректором Google Еріком Шмідтом.
Цього місяця українські військові публікували відео ударів по цілях на відстані від 30 до 65 кілометрів від фронту. Також повідомлялося про удар дронами FP-2 по штабу ФСБ та по системі ППО біля входу на окупований Крим на відстані понад 200 кілометрів.
Зеленський заявляв, що внаслідок удару по об’єкту ФСБ близько 100 російських оперативників були вбиті або поранені.
Колишній військовослужбовець Сил безпілотних систем Дмитро Путята зазначив, що нові дрони середньої дальності дозволяють атакувати цілі на відстанях, які не уражалися з 2024 року, коли Україна мала більше американських і європейських далекобійних ракет.
Такі удари змушують російські війська переносити склади далі від фронту та подовжувати логістичні маршрути. Росіяни визнають, що українські удари середньої дальності в окупованих південних регіонах, зокрема в Криму, стають дедалі небезпечнішими.
Після року малорезультативної дипломатії за участі адміністрації Дональда Трампа українські посадовці дедалі частіше вважають, що переговори стануть можливими лише тоді, коли Росія зазнає тиску, який не зможе комфортно витримувати.
Зеленський відмовляється поступатися східними територіями Донбасу, які Росія не змогла захопити від початку прихованого вторгнення у 2014 році.
Київ прагне послабити здатність Москви продовжувати війну та переконати Кремль, що ціна її продовження зростатиме.
Водночас Володимир Путін не демонструє готовності відмовитися від жорстких вимог, які Україна розцінює як фактичну капітуляцію.
За словами людей, які спілкуються з російським президентом, він вважає, що його війська можуть захопити решту Донбасу до осені, після чого планує посилити територіальні вимоги.
Війна ще не виграна
Експерти застерігають, що зарано говорити про повний перехід ініціативи до України.
Франц-Штефан Гаді зазначає, що російські війська перегруповувалися і лише нещодавно збільшили темп операцій. Він вказує на активність Москви на трьох напрямках, а також на тривалу битву за український «фортечний пояс».
Російські сили тиснуть на Добропілля, Костянтинівку, Дружківку, Краматорськ і Слов’янськ. Вони застосовують керовані авіабомби та FPV-дрони на оптоволокні.
Втрата будь-якого з цих міст може суттєво посилити тиск на українську оборону.
Українські дрони все ще потребують операторів, а нестача особового складу залишається проблемою. Підвищення зарплат, можливість переведення між підрозділами та інші стимули не привели до значного зростання кількості новобранців.
Росія, попри втрати, має більші резерви людей і ресурсів та продовжує удари по енергетичній інфраструктурі України, намагаючись виснажити суспільство й економіку.
Для перемоги Україні потрібно одночасно підтримувати мобілізацію, нарощувати виробництво зброї та зберігати фінансову стабільність.
Українські військові на передовій заявляють, що моральний стан зараз найвищий за останній рік.
У Києві та інших містах, які регулярно зазнають ракетних і дронових ударів, суспільство виснажене, але зберігає рішучість протистояти Росії.
Альона Гетьманчук зазначає, що в Україні поширене відчуття, що найважчий етап війни вже позаду.
«Українці дедалі більше вірять, що зможуть витримати все, що буде далі», - сказала вона.
