Україна закликала НАТО посилити реакцію на російські дрони та санкційний тиск на Москву
Україна намагається перехоплювати всі російські безпілотники, навіть коли вони рухаються у напрямку інших держав, зокрема Румунії, Молдови, Польщі та країн Балтії. Якщо зробити це неможливо, українська сторона негайно інформує партнерів та намагається надати допомогу, - повідомив Володимир Зеленський в інтерв'ю Face the Nation.
У Києві вважають, що Росія використовує дрони для тиску на країни НАТО та оцінки їхньої реакції. Такі дії розглядаються як спроба продемонструвати сигнал союзникам України не підтримувати її. Також Росія перевіряє можливості протиповітряної оборони держав Альянсу, які межують із Росією або Білоруссю, зокрема їхню здатність перехоплювати ракети та безпілотники.
Окремо було порушено питання виробництва антибалістичних ракет у Сполучених Штатах. Нинішніх обсягів випуску недостатньо для сучасних викликів, тоді як Росія продовжує нарощувати виробництво власних балістичних ракет. З цього приводу до Білого дому та Конгресу США було направлено відповідний лист із закликом відреагувати на ситуацію.
За оцінкою української сторони, виробництво 60–65 антибалістичних ракет на місяць не відповідає поточним потребам. Україна також звертається до США із проханням надати ліцензії на виробництво ракет Patriot. У Києві переконані, що збільшення такого виробництва допоможе не лише Україні, а й країнам Близького Сходу та іншим партнерам Сполучених Штатів. До створення європейської антибалістичної системи підтримка США залишається необхідною.
Водночас українська сторона вважає, що з грудня 2025 року Росія почала втрачати ініціативу на полі бою. У січні 2026 року американським партнерам було озвучено оцінку, що з'явилося вікно можливостей для переговорів, оскільки Росія щомісяця втрачатиме дедалі більше військових. Наразі, за цією оцінкою, російські сили не здатні окуповувати більше території за місяць, ніж Україна звільняє.
У зв'язку з цим Київ вважає за необхідне шукати дипломатичний шлях врегулювання та розпочати переговорний процес до початку наступної зими. Водночас перспективи такого діалогу пов'язують із внутрішнім тиском на Володимира Путіна, а також із санкціями з боку США та Європи.
Серед можливих представників Європи на переговорах названо формат E3, до якого входять Велика Британія, Франція та Німеччина. Також згадуються країни Північної Європи та Туреччина, яка раніше брала участь у процесах повернення українських військовополонених. Остаточне рішення щодо представництва Європи, на думку Києва, мають ухвалювати Україна та європейські держави, але для цього необхідна готовність Росії до діалогу та участі європейської сторони.
Окремо наголошується, що скасування санкцій означатиме підтримку російських військових через допомогу оборонній промисловості Росії. Після пом'якшення окремих обмежень не відбулося очікуваних змін на світових ринках нафти, газу чи дизельного пального. У Києві вважають, що послаблення санкцій не сприяє зміні поведінки Росії, а сприймається нею як прояв слабкості. Саме тому Україна закликає до запровадження додаткових обмежень.
Також Україна прагне укласти зі Сполученими Штатами масштабну двосторонню Drone Deal. Американська сторона висловлювала зацікавленість у випробуванні різних типів українських безпілотників для використання у повітрі, на землі та на морі, однак рамкова угода досі не підписана.
Наразі Україна вже має подібні Drone Deal із деякими країнами Близького Сходу та Європи, а також готує велику угоду з Європейським Союзом. У Києві сподіваються досягти аналогічних домовленостей зі США.
Українська сторона наголошує, що американські компанії володіють передовими технологіями штучного інтелекту, тоді як Україна має унікальний досвід застосування безпілотних систем в умовах війни. Таке поєднання можливостей розглядається як основа для створення однієї з найпотужніших моделей співпраці у світі. Для реалізації цього проєкту необхідні подальші переговори та відповідне рішення президента США Дональда Трампа.
