Україні пропонують “усе, крім членства”: що пише Politico про напругу з ЄС

Про це пише Politico з посиланням на дипломатів і представників ЄС. За даними Reuters, Франція та Німеччина справді просувають ідею поступової інтеграції для країн-кандидатів до повного членства в ЄС.

Україна намагається прискорити переговори про вступ до Європейського Союзу, однак за лаштунками процесу між Києвом, Брюсселем та окремими країнами ЄС виникає напруга.

Формально Україна та Єврокомісія вітають можливий старт нового етапу переговорів уже в червні. Водночас за лаштунками є розбіжності щодо темпів і формату майбутнього розширення.

Українська сторона побоюється, що її заявка може зависнути через внутрішню політику в ЄС, зокрема майбутні виборчі цикли у Франції та дискусії про нову модель розширення.

Що не влаштовує Київ

Головне занепокоєння Києва пов’язане з тим, що замість чіткого руху до повноправного членства Україні можуть запропонувати проміжний формат інтеграції.

Йдеться про ідеї “асоційованого членства” або поступового доступу до окремих переваг ЄС без повноцінного членства і права голосу.

“На практиці Україні пропонують усе, крім самого членства”, – заявив посол України при ЄС Всеволод Ченцов у коментарі Politico.

За словами дипломатів, ризик полягає в тому, що Україна може отримати часткову інтеграцію, доступ до окремих програм і ринків, але без чітко гарантованого фіналу – повноправного вступу до ЄС.

Що пропонують Франція і Німеччина

Франція та Німеччина обговорюють модель поступової інтеграції для країн-кандидатів.

Reuters писав, що Париж і Берлін пропонують надавати країнам-кандидатам ранній доступ до програм ЄС і частин єдиного ринку ще до повного членства. Зокрема йдеться про студентські обміни, дослідження, енергетику, промисловість і можливу участь у деяких міністерських зустрічах ЄС без права голосу.

Guardian також повідомляв, що Франція та Німеччина просувають ідею “поступової” або “асоційованої” інтеграції, яка дозволила б країнам-кандидатам швидше брати участь у частині європейських форматів, але без повних прав члена ЄС.

Для Брюсселя така модель може виглядати як спосіб прискорити практичне зближення з кандидатами. Для Києва ж вона створює ризик, що тимчасовий формат стане заміною повного членства.

Чого хоче Україна

Україна наполягає на відкритті переговорних кластерів і чіткому русі до повноцінного членства.

Українська сторона хоче відкрити не один, а кілька переговорних кластерів уже до кінця літа, щоб показати реальний прогрес у переговорах.

Раніше віцепрем’єр Тарас Качка заявляв Euronews, що Україна вважає можливим відкриття всіх шести кластерів уже в червні, оскільки Київ, за його словами, і так “відстає від графіка”.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос також закликала країни ЄС якнайшвидше відкрити всі переговорні кластери для України. Водночас вона наголошувала, що процес має бути пов’язаний із реформами.

Що кажуть у Брюсселі

У Брюсселі визнають прогрес України, але водночас стежать за темпами реформ.

8 червня ЄС виділив Україні майже 2,8 млрд євро в межах фінансової підтримки. Reuters повідомляв, що Марта Кос пов’язала цей транш із виконанням Україною ключових реформ, які також важливі для переговорів про членство.

Офіційно Єврокомісія повідомила, що візит Кос до Києва 8 червня був присвячений підтримці реформ на шляху до вступу в ЄС, відновленню під час війни та зміцненню суспільної підтримки європейської інтеграції.

За даними Politico, під час зустрічей у Києві Кос закликала українських посадовців “зберігати спокій і продовжувати діяти”.

У чому проблема для ЄС

ЄС також шукає спосіб уникнути повторення проблем, які вже виникали після попередніх хвиль розширення.

Reuters повідомляв, що Франція, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Люксембург запропонували додаткові запобіжники для майбутніх членів ЄС. Серед ідей – посилений моніторинг верховенства права і можливі тимчасові обмеження окремих прав у разі демократичного відкату.

Такі пропозиції пов’язані з побоюваннями, що нові члени можуть зловживати правом вето або блокувати ключові рішення Євросоюзу після вступу.

Для України це створює ще один складний контекст: навіть якщо переговори рухатимуться швидко, сама модель майбутнього членства може стати предметом окремих політичних торгів.

Що з переговорами

Reuters 3 червня повідомляв, що всі країни ЄС погодили перший крок у переговорах про вступ України та Молдови. Йдеться про блок, пов’язаний із верховенством права і демократичними стандартами.

Financial Times також писала, що Брюссель планує відкрити перший переговорний кластер для України та Молдови у червні, а решту – у липні.

Водночас Politico зазначає, що саме зараз загострюється питання: чи стане відкриття кластерів реальним рухом до членства, чи Україна отримає проміжні формати інтеграції без достатніх гарантій фінального результату.

Що важливо

Україна не відкидає проміжні формати співпраці з ЄС, але наполягає, що вони не мають замінити повноправне членство.

Для Києва принципове питання – щоб будь-яка поступова інтеграція була частиною дороги до вступу, а не способом відкласти його на невизначений час.

Саме тому фраза Ченцова про “все, крім членства” стала маркером ширшого занепокоєння: Україна хоче не лише доступу до програм ЄС, а політично гарантованого шляху до повноправного місця в союзі.

Читайте нас в Telegram