Українські атаки середньої дальності завдають подвійного удару російській військовій машині
Зміст
Удари по логістиці та ППО
Reuters із посиланням на українських командирів, фахівців із безпілотників та військових аналітиків повідомляє, що Україна останніми місяцями значно посилила використання ударів дронами середньої дальності.
Йдеться про атаки на відстані від 30 до 180 кілометрів від лінії фронту.
За словами співрозмовників агентства, такі удари дозволяють атакувати російські радари, системи ППО малої та середньої дальності, логістичну інфраструктуру, засоби зв’язку та великогабаритну військову техніку на так званій «оперативній глибині».
Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді заявив, що удари середньої дальності нині відіграють «вирішальну роль».
Він пояснив, що ослаблення російської ППО дозволяє далекобійним дронам легше досягати нафтових та військових об’єктів у глибокому тилу РФ.
Масштабування ударів
Президент Володимир Зеленський цього місяця заявив, що кількість українських ударів середньої дальності зросла вдвічі порівняно з березнем та вчетверо порівняно з лютим.
Командир 7 батальйону 414 окремої бригади безпілотних систем із позивним «Кусто» сказав, що можливості України у цьому напрямку значно зросли з осені.
За його словами, Україна збільшила кількість екіпажів, розширила число платформ та наростила різноманіття систем.
«Кусто» повідомив, що його підрозділ переважно працює по цілях на відстані до 100 кілометрів від лінії бойового зіткнення.
Серед пріоритетних цілей він назвав російські радари та системи ППО «Бук», «Тор» і «Панцир», а також логістику та великі транспортні засоби.
За словами командира, дрон зазвичай пролітає близько 150 кілометрів до визначеного району, після чого починає пошук цілей.
Він також заявив, що найчастіше підрозділ використовує українські безпілотники Чаклун V та B-2.
Роберт Бровді сказав, що ручне управління дронами забезпечує вищу точність, ніж наведення за координатами.
За його словами, цього року його підрозділи знищили щонайменше 129 систем ППО на окупованих територіях. Reuters зазначає, що не змогло незалежно підтвердити ці дані.
Удари по нафтовій інфраструктурі
Останніми місяцями українські далекобійні удари завдали найбільшої шкоди російській нафтовій інфраструктурі з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Минулого місяця Росія скоротила видобуток нафти через атаки на порти та нафтопереробні заводи, а постачання через останній російський нафтопровід до Європи було зупинене.
Роберт Бровді заявив, що його сили атакували Рязанський нафтопереробний завод, який входить до найбільших у Росії.
Також Reuters повідомляє про призупинення роботи НПЗ NORSI та об’єктів у Пермі, яка розташована приблизно за 1500 кілометрів від українського кордону.
Вплив на російський наступ
Старший науковий співробітник Royal United Services Institute Джастін Бронк заявив, що далекі удари змушують Росію відводити системи ППО далі від фронту.
Це, за його словами, відкриває можливість для українських сил атакувати склади боєприпасів і пального, командні пункти, транспорт постачання та інші підрозділи безпілотників.
Міністерство оборони України повідомило, що у квітні українські сили здійснили понад 160 ударів середньої дальності на відстані 120–150 кілометрів.
Командир 431 окремого батальйону безпілотних авіаційних систем «Бродяги» Ілля Машина заявив, що такі удари ускладнюють російську логістику через збільшення дистанції між фронтом і тиловими підрозділами.
«Чим далі ви відходите, тим складнішою стає логістика», – сказав він.
Американський Інститут вивчення війни також зазначає, що темпи просування російських військ сповільнилися з жовтня. Серед причин називають удари середньої дальності, укріплення та особливості місцевості, зокрема на Донбасі.
Reuters також пише, що російські війська зіткнулися з проблемами зв’язку після обмеження використання Starlink.
Новий етап розвитку безпілотників
Джастін Бронк заявив, що швидкий розвиток українських дронів середньої дальності став відповіддю на потребу компенсувати перевагу Росії в живій силі та озброєнні.
За словами «Кусто», постійне використання безпілотників на фронті прискорює технологічні зміни, а взаємодія виробників із військовими дозволяє швидко оновлювати системи.
Технічний інженер із позивним «Символ» повідомив Reuters, що деякі виробники вже постачають майже повністю готові до бойового застосування платформи.
«Раніше удари середньої дальності були радше разовою можливістю. Тепер це системна частина операцій», – сказав він.
Аналітик фінської групи Black Bird Еміль Кастехельмі заявив, що такі атаки навряд чи самі по собі змінять перебіг війни, однак створюють для російських військ новий виклик.
«І я не думаю, що ми вже побачили межу цього», – сказав він.
