ВАКС продовжив допит Лабазюка у справі про підкуп Кубракова і Найєма
Про це йдеться в повідомленні про засідання ВАКС та в описі справи.
У ВАКС 21 квітня продовжили допит народного депутата Сергія Лабазюка у справі про спробу підкупу топпосадовців, які відповідали за відновлення. Йдеться про віцепрем’єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення Мустафу Найєма.
На початку викладу позиції сторони захисту окремо підкреслюється, що обвинувачений не несе кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивих показань і може використовувати цей інструмент для захисту своєї позиції у справі.
Під час допиту Лабазюк заявив, що до 2022 року його компанія АТ “Ю АР ДІ” не мала труднощів з отриманням державних замовлень. За його словами, обсяги таких контрактів перевищували 7 млрд грн, а робота велася виключно законним способом через тендери без потреби у хабарах. Також він сказав, що до повномасштабного вторгнення сприймав Кубракова і Найєма як представників “нової генерації” та борців з корупцією і не чув про їхню можливу причетність до “схем” та відкатів.
За версією обвинуваченого, ситуація змінилася після 24 лютого 2022 року. Він стверджує, що нові контракти для компанії перестали надходити, а саме підприємство, маючи значні кредитні зобов’язання і великий штат, зазнавало близько 200 млн грн збитків щороку. Лабазюк заявив, що ринок різко звузився, а з приблизно 30 компаній залишилося близько п’яти “своїх”, які нібито отримували замовлення на десятки мільярдів гривень. Як приклад він назвав “Автостраду”. За його словами, АТ “Ю АР ДІ” через це було змушене працювати на субпідряді, виконуючи роботи на 10% дешевше, ніж передбачали прямі договори, і така система була вигідна не державі, а конкретним особам.
Лабазюк також заявив, що навесні 2023 року компанія опинилася на межі банкрутства. За його словами, тоді активно поширювалася інформація про систему “свій - чужий” та необхідність відкатів у вигляді відсотка від замовлення. Він стверджує, що Найєм постійно відсилав його до Кубракова, кажучи, що “твої питання може вирішити тільки Сашко”, і таким чином, за версією обвинуваченого, давав зрозуміти, що без особистих домовленостей із міністром роботи не буде.
За словами Лабазюка, спочатку Найєм демонстрував певне сприяння у комунікації з регіональними службами автодоріг, за що нардеп лише усно дякував йому. Пояснюючи, чому не звертався до правоохоронців, він заявив, що не бачив у цьому логіки, оскільки не мав прямих доказів, а Кубраков на той момент був однією з найвпливовіших осіб у країні.
Окремо нардеп детально описав обставини зустрічей із Кубраковим і Найємом влітку 2023 року. Він стверджує, що саме Найєм переконав його звернутися до Кубракова для вирішення проблем АТ “Ю АР ДІ”, а саму зустріч організувала помічниця Кубракова. За версією обвинуваченого, саме Кубраков і Найєм перевели розмову з обговорення загальної ситуації в галузі на конкретні підряди для компанії.
Окрему увагу під час допиту приділили зустрічі 8 серпня, яка, за словами Лабазюка, відбувалася в парку “без телефонів”. Нардеп стверджує, що на цій зустрічі Кубраков погодився посприяти у виділенні підрядів на суму близько 1 млрд грн, не вимагаючи нічого натомість. Подальшу комунікацію, за цією версією, мали вести директор фірми Лабазюка Денис Назімов та Мустафа Найєм. Однак 14 серпня, як каже обвинувачений, Назімов повідомив про вимогу “деталей”, що Лабазюк розцінив як пряме вимагання хабаря з боку Найєма за вказівкою Кубракова.
Нардеп також заявив, що рішення надати неправомірну вигоду було для нього “підкоренням” обставинам, оскільки, за його словами, без цього підприємство не мало шансів отримати роботу законним шляхом у створеній системі. Він додав, що не скаржився Кубракову на дії Найєма, бо вважав їх “одним цілим”. Крім того, Лабазюк стверджує, що компанія об’єктивно не мала зайвих коштів для виплати 3 - 5% відкату від обороту, оскільки прибутковість бізнесу була нижчою, однак він відчував безвихідь.
Сторона захисту під час допиту неодноразово наполягала, що ці обставини свідчать про свідому провокацію з боку посадовців. Захисники стверджують, що ті нібито створили для компанії умови штучного голоду, а потім самі ж запропонували корупційний шлях розв’язання проблеми.
Що відомо про справу
За версією слідства, Сергій Лабазюк прагнув отримати підряди на 1 млрд грн для підконтрольної компанії “Ю АР Ді” (URD). Слідство вважає, що фігурант запропонував посадовцям “відкат” у розмірі 3 - 5% від вартості контрактів, а як “подяку” за фінансування робіт із відбудови мосту передав 150 тисяч доларів у китайській шкатулці на паркінгу столичного супермаркету.
Підозру також оголосили директору ТОВ “Ю АР Ді” Денису Назімову. За даними слідства, Лабазюк особисто лобіював виділення 1 млрд грн на об’єкти у Хмельницькій, Житомирській, Херсонській та Рівненській областях. Слідство стверджує, що під час зустрічей фігуранти пропонували посадовцям “відкат”, а Лабазюк особисто підтверджував ці домовленості, координуючи дії свого бізнес-партнера з топпосадовцями.
У матеріалах справи зазначається, що всі переговори та передача коштів відбувалися під контролем НАБУ в межах слідчого експерименту, до якого були залучені Мустафа Найєм та Олександр Кубраков. Прокурори САП стверджують, що вина Лабазюка і Назімова повністю підтверджується зібраними доказами. Ключовим доказом обвинувачення називають зафіксовані розмови, де, за версією слідства, детально обговорювалися відсоткові ставки “відкатів” та механізми усунення конкурентів із тендерів.
Слідство також наполягає, що роль народного депутата була керівною: він нібито не лише ініціював зустрічі з топпосадовцями, а й особисто підтверджував корупційні пропозиції свого бізнес-партнера. Окремо сторона обвинувачення звертає увагу на системність намірів підсудних, що, за її версією, підтверджується вилученими під час обшуків записами та документами, зокрема так званими “чернетками” з розписом бюджетних коштів за конкретними інфраструктурними об’єктами.
Захист Сергія Лабазюка, зі свого боку, будує позицію на стратегії визнання ключових доказів недопустимими. Адвокати заявляють про систематичні процесуальні порушення з боку детективів НАБУ, оскаржують законність обшуків, вказують на залучення неповнолітніх понятих віком до 15 років та вилучення майна без відповідних судових санкцій. Окремо захист ставить під сумнів результати негласних слідчих дій, заявляючи про ознаки монтажу в аудіоматеріалах і невідповідність стенограм реальним розмовам. Також захисники наполягають, що залучення топпосадовців Міністерства відновлення до слідчого експерименту мало позапроцесуальний характер, а це, на їхню думку, свідчить про провокацію злочину та позбавляє свідків статусу викривачів.
Фігурантам інкримінують ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України - пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинені організованою групою осіб чи її учасником. Після завершення досудового розслідування у травні 2024 року справу передали на розгляд колегії суддів ВАКС. Суд продовжує розгляд справи по суті.
Як повідомляв ThePublic, Вищий антикорупційний суд продовжив строк дії обов’язків трьом підозрюваним у справі про заволодіння понад 231 млн грн під час закупівель для Національного інституту раку. Йдеться про директора ТОВ “Ортоімпекс” Юрія Василенка, колишнього секретаря тендерного комітету НІР Дмитра Каліущенка та завідувача відділенням пухлин легень і середостіння НІР Богдана Борисюка.
Читайте нас в Telegram
