Вбивство Павла Шеремета: чому за 10 років немає вироку
ThePublic відновив хронологію справи до десятих роковин загибелі журналіста. Інформацію про перебіг судового процесу підтверджують відкриті джерела.
Як вбили Павла Шеремета
Павло Шеремет загинув уранці 20 липня 2016 року. Близько 7:45 вибухнув автомобіль Subaru XV, яким журналіст їхав на ранковий етер радіо «Вісті».
Автомобіль належав співзасновниці «Української правди» Олені Притулі. Вибух стався на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.
Вибухівку заздалегідь заклали під днищем автомобіля. Шеремет загинув від отриманих поранень невдовзі після вибуху. Журналісту було 44 роки.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох людей. До розслідування залучали іноземних фахівців.
Кого обвинувачують у вбивстві
У грудні 2019 року правоохоронці затримали музиканта і ветерана Андрія Антоненка, дитячу кардіохірургиню та волонтерку Юлію Кузьменко, а також військову медикиню Яну Дугарь.
За версією обвинувачення, невстановлені особи організували вбивство, Антоненко та Кузьменко заклали вибухівку, а Дугарь збирала відомості про місцевість і розташування камер спостереження.
Їм інкримінують умисне вбивство, скоєне групою осіб небезпечним способом, незаконне поводження з вибуховими пристроями та умисне пошкодження чужого майна.
Усі троє заперечують причетність до злочину. Вони залишаються невинуватими, доки їхню вину не доведе суд.
Захисники обвинувачених заявляли про суперечності в портретних дослідженнях, наявність алібі та брак доказів, які безпосередньо пов’язували б Антоненка, Кузьменко й Дугарь із виготовленням та встановленням вибухівки.
Чому розгляд довелося починати заново
Судовий розгляд справи № 761/25689/20 розпочався у 2020 році. За майже три роки суд устиг дослідити більшість письмових матеріалів і відеозаписів, однак не перейшов до допиту приблизно 270 свідків.
У червні 2023 року двох присяжних довелося замінити. Одного з них мобілізували, інша присяжна виїхала з України.
Через зміну складу присяжних суд мав розпочати розгляд заново. Усі раніше досліджені матеріали потрібно було заслухати повторно.
24 січня 2024 року Шевченківський районний суд Києва зупинив розгляд справи за клопотанням захисників. Андрій Антоненко та Яна Дугарь служили у війську й виконували бойові завдання, тому не могли постійно брати участь у засіданнях.
Останнім публічно підтвердженим рішенням у справі залишається зупинення судового розгляду. Вироку щодо Антоненка, Кузьменко та Дугарь немає.
Що відомо про замовників убивства
У травні 2020 року матеріали щодо Антоненка, Кузьменко та Дугарь виділили в окреме провадження. Після цього досудове розслідування щодо ймовірних виконавців оголосили завершеним.
В іншому провадженні слідчі мали встановити можливих організаторів і замовників. В обвинувальному акті їх назвали невстановленими особами.
Упродовж десяти років правоохоронці не повідомили, хто замовив убивство Павла Шеремета. Підозр можливим організаторам також публічно не оголошували.
Хто перебував біля будинку Шеремета
У 2017 році журналісти «Слідства.Інфо» та міжнародної організації OCCRP оприлюднили незалежне розслідування «Хто вбив Павла?».
На записах камер вони виявили Ігоря Устименка. За даними розслідувачів, він працював у Службі безпеки України щонайменше до 2014 року.
Устименко перебував біля будинку Шеремета кілька годин у ніч, коли під автомобіль заклали вибухівку. Камери також зафіксували автомобіль, яким він користувався.
Присутність колишнього працівника СБУ поблизу будинку не свідчить про його причетність до злочину. Однак правоохоронці спочатку публічно не повідомляли про цю обставину. Автори журналістського розслідування вважали її важливою для перевірки.
Запис із голосом колишнього голови КДБ Білорусі
На початку 2021 року колишній працівник білоруських силових органів Ігор Макар передав журналістам запис розмови, яку, за його словами, зробили у 2012 році.
Учасники розмови обговорювали можливі вбивства противників режиму Олександра Лукашенка. Серед них згадували Павла Шеремета та можливість його підриву.
Макар стверджував, що одним з учасників розмови був тодішній голова КДБ Білорусі Вадим Зайцев.
Фахівці криміналістичної лабораторії, яких залучив телеканал «Настоящее время», порівняли запис із публічними виступами Зайцева. Вони встановили збіг голосів.
Це дослідження замовив телеканал. Українська поліція окремо передала запис на фоноскопічну експертизу, однак її результатів не оприлюднили.
Ігор Макар приїжджав до Києва та давав свідчення українським слідчим. У Міністерстві внутрішніх справ тоді заявляли, що отримані відомості можуть допомогти встановити організаторів і замовників злочину.
Що заявили білоруські колишні силовики
У липні 2025 року об’єднання колишніх білоруських силовиків BYPOL оприлюднило матеріал про ймовірну причетність Олександра Лукашенка та КДБ Білорусі до вбивства Шеремета.
Автори назвали можливих учасників операції та порівняли їх із людьми, яких камери зафіксували біля автомобіля журналіста. Відомості BYPOL спираються на свідчення неназваного колишнього працівника білоруських силових органів.
Публічного підтвердження цих тверджень від українських правоохоронців немає.
Версія про російський слід
У 2022 році колишній працівник російських спецслужб Олександр Лисенков заявив, що вбивство Шеремета нібито організувала ФСБ Росії. Він не оприлюднив доказів, які можна було б незалежно перевірити.
У 2024 році колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко також говорив про можливий російський слід. Ці заяви не змінили перебігу судової справи та не стали офіційним висновком слідства.
Ким був Павло Шеремет
Павло Шеремет народився 28 листопада 1971 року в Мінську. Він працював у білоруських і російських медіа, очолював білоруське бюро телеканалу ОРТ та зазнавав переслідувань з боку режиму Лукашенка.
У 1997 році білоруські правоохоронці затримали Шеремета після телевізійного матеріалу про незахищеність білорусько-литовського кордону. Журналіста засудили умовно.
З 2012 року Шеремет працював в Україні. Він був виконавчим директором «Української правди», співпрацював із телеканалом TVi, 24 каналом і вів ранкову програму на радіо «Вісті».
У 2002 році Павло Шеремет отримав премію ОБСЄ за захист демократії та прав людини у журналістиці. Його поховали 23 липня 2016 року на Північному кладовищі поблизу Мінська.
Через десять років після вбивства суд не виніс вироку. Троє обвинувачених заперечують провину, замовників не встановили, а білоруська та російська версії не дістали публічного підтвердження від українського слідства.
Читайте нас у Telegram.
