Війна США з Іраном коштувала Пентагону понад 40 мільярдів доларів
Після підписання нової угоди та домовленості про продовження переговорів війна між США та Іраном наразі поставлена на паузу. Президент США Дональд Трамп заявляє, що Сполучені Штати вийшли переможцями з конфлікту.
У своєму дописі Трамп наголосив, що нафтові поставки відновилися, Іран не отримає ядерної зброї, фондові ринки демонструють зростання, а ціни знижуються.
Втім, оцінка наслідків понад 100 днів конфлікту показує значно складнішу картину. За цей період загинули 13 американських військовослужбовців і понад 7500 цивільних у регіоні.
За попередніми оцінками Center for Strategic and International Studies, як повідомляє CNN, прямі витрати Міністерства оборони США на війну склали близько 40 мільярдів доларів. У цю суму входять витрати на боєприпаси, знищену техніку та пошкодження військових баз.
Пентагон також подав запит на додаткове фінансування у розмірі 80 мільярдів доларів. Менше ніж 20 мільярдів із цієї суми безпосередньо пов’язані з війною проти Ірану.
Найбільшою статтею витрат стали боєприпаси. На них було витрачено близько 26 мільярдів доларів. Зокрема, одна ракета Tomahawk коштує приблизно 2,5 мільйона доларів, а США використали близько тисячі таких ракет.
Війна також суттєво виснажила американські запаси озброєння. У червні Трамп застосував Defense Production Act, щоб зобов’язати оборонні компанії наростити виробництво зброї.
Конфлікт вплинув і на енергетичний ринок. Ціни на бензин у США зросли з менш ніж 3 доларів за галон до понад 4 доларів протягом значної частини війни. Станом на п’ятницю середня ціна становила 3,97 долара за галон.
Ще сильніше подорожчав дизель. До початку війни його середня ціна становила близько 3,80 долара за галон, а станом на 15 червня перевищила 5 доларів. Через це американці витратили додатково майже 27,1 мільярда доларів.
Зростання цін на дизель також вплинуло на фермерів, логістичний сектор і вартість добрив, що може мати довгострокові наслідки для аграрної галузі.
Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до найнижчого рівня з 1983 року. За даними CNN, резерви суттєво зменшилися на тлі війни.
Світовий ринок за час конфлікту втратив 1,15 мільярда барелів нафтових поставок. Через це країни були змушені активніше використовувати резерви та збільшувати видобуток.
Особливо напруженою залишається ситуація в нафтовому хабі Кушинг у штаті Оклахома. За даними US Energy Information Administration, там залишилося лише 20 мільйонів барелів нафти.
Війна також посилила інфляційний тиск. Річна інфляція у США перевищила 4% вперше за останні три роки. Це значно вище рівня, якого зазвичай прагне Федеральна резервна система.
Через високий рівень інфляції Федеральна резервна система не стала знижувати ставки. Ба більше, ринок очікує їхнього подальшого підвищення до кінця року.
Це вже впливає на кредитний ринок. Ставки за іпотекою залишаються високими. Середня ставка за 30-річною фіксованою іпотекою минулого тижня становила 6,47%.
Попри економічний тиск, фондові ринки після короткого просідання продовжили зростання. Інвестори зберігають активність, а біржові індекси демонструють нові рекорди.
Водночас рейтинг Дональда Трампа залишається низьким. За даними CNN Poll of Polls, станом на 15 червня його діяльність схвалювали 37% американців. У лютому цей показник становив 38%.
Згідно з опитуванням Fox News, економічну політику Трампа підтримують 31% зареєстрованих виборців, а його дії щодо Ірану схвалюють 35%.
