Військовий омбудсмен назвала головні причини СЗЧ
Про це Ольга Решетилова сказала у великому інтерв’ю РБК-Україна, записаному 24 березня.
Решетилова наголосила, що зростання кількості СЗЧ зазвичай збігається з посиленням бойових дій, тому зводити все до теми “поганих командирів” вона вважає хибним. За її словами, статистика не підтверджує, що саме конфлікти з керівництвом є головним поштовхом до таких рішень. Найбільше випадків, як сказала омбудсмен, фіксують серед новобранців на базовій загальновійськовій підготовці або серед тих, кого щойно розподілили до частин і хто ще не встиг побувати в боях.
Окремо вона звернула увагу на ще одну поширену причину: військовий потребує лікування або проходження ВЛК, але не може вчасно отримати направлення. Водночас, за словами Решетилової, в опитуваннях на першому місці все одно лишається страх смерті. Вона прямо назвала це “абсолютно природною історією”.
Омбудсмен вважає, що цю проблему не можна вирішити лише каральними інструментами. На її думку, тут працюють довіра до командира, злагодженість у підрозділі та нормальні людські стосунки в колективі, де боєць знає, що може покластися на побратимів. Саме це, за її словами, зменшує рівень страху і впливає на стійкість підрозділу.
При цьому Решетилова окремо спростувала уявлення про масовий характер зловживань з боку командирів. Вона заявила, що більшість командирів у ЗСУ є відповідальними людьми з важким бойовим досвідом, а проблемних, за її словами, в Офісі військового омбудсмена знають буквально поіменно й окремо відстежують. У тому ж інтерв’ю вона зазначила, що скарги на фізичне і психологічне насильство становлять лише 3% від усіх звернень, які надходять до офісу.
Решетилова також звернула увагу на інший бік цієї теми. Вона сказала, що в армії бувають ситуації, коли самі військові, домовившись між собою, відступають із позицій, нікого не попередивши, а згодом через це гинуть інші. На її думку, саме такі випадки показують, наскільки складною є тема справедливості в справах про СЗЧ, коли доводиться одночасно бачити і страх людини, і наслідки її рішень для підрозділу.
Ще одна проблема, на якій вона наголосила, — провалля в комунікації між позицією і штабом. Решетилова розповіла, що іноді їй доводилося буквально змушувати командувачів телефонувати бійцям на позиції, якщо вертикаль управління не спрацьовувала. Вона також підкреслила, що для морального стану військових критично важливий зв’язок із родинами. За її словами, офіс наполягає, щоб частини забезпечували такий зв’язок будь-якими доступними способами — від передачі листів до повідомлень по радіозв’язку.
Інтерв’ю РБК-Україна додає до цієї картини ще один важливий штрих. Решетилова повідомила, що нині до її офісу надходить у середньому 66 звернень на день, а загальна кількість уже перевищила 3700. Найбільше скарг стосується зниклих безвісти, направлень на ВЛК, лікування, звільнення зі служби та переведення. Тобто тема СЗЧ виникає не у вакуумі, а всередині значно ширшої кризи — перевантаженої системи, проблем з медичними рішеннями, виснаження і браку визначеності для людей у формі.
Окремо омбудсмен навела приклад масштабного збою, який зараз перевіряють: в одну з військових частин, за попередніми даними, прибули близько 2 тисяч людей, імовірно непридатних до служби за станом здоров’я. За її словами, до перевірки вже залучили представників Міноборони і командування Сухопутних військ. Цей випадок, хоч і не тотожний темі СЗЧ, добре показує загальний фон: проблеми часто починаються ще до потрапляння людини на передову — на етапі мобілізації, ВЛК, розподілу та базової підготовки.
Нагадаємо, Волинський обласний ТЦК нагадав, що у разі несплати штрафу за порушення правил військового обліку або мобілізації постанова може бути передана до виконавчої служби для примусового стягнення. У такому випадку сума зростає, а до боржника можуть застосувати додаткові обмеження.
