Власник «Трухи» заявив про затримання ТЦК після анонсу розслідування щодо Міноборони
Про це повідомив Максим Лавриненко у Telegram.
Власник мережі Telegram-каналів «Труха» Максим Лавриненко повідомив, що був затриманий представниками територіального центру комплектування.
За його словами, протягом останнього місяця команда каналу працювала над розслідуванням, яке стосується можливих корупційних схем в оборонній сфері.
Лавриненко стверджує, що йдеться про закупівлі дронів, а сам матеріал може стати одним із найгучніших скандалів у секторі оборони з початку повномасштабної війни.
Звинувачення на адресу Міноборони
Напередодні «Труха» анонсувала публікацію про нібито корупційні схеми під час закупівлі безпілотників.
Лавриненко заявив, що під час підготовки матеріалів зіткнувся з тиском. Він також стверджує, що його затримання нібито відбулося за особистою вказівкою міністра оборони Михайла Федорова.
Жодних доказів на підтвердження цієї заяви він не навів.
Що саме відбулося після затримання, Лавриненко не уточнив.
Конфлікт зі Стерненком
Також власник «Трухи» звинуватив радника міністра оборони Сергія Стерненка у погрозах та поширенні неправдивої інформації.
Водночас Стерненко останнім часом неодноразово критикував «Труху». Зокрема, він заявляв, що канал публікує місця російських ударів, а також натякав на зміну власників медіапроєкту.
Чутки про зміну власника «Трухи»
Додаткову увагу до ситуації привернули публікації про можливу зміну власника мережі.
Раніше Forbes Ukraine із посиланням на власні джерела повідомив, що харківський криптопідприємець Микола Удянський міг стати новим інвестором або власником «Трухи». За оцінками співрозмовників видання, вартість медіамережі могла становити від 15 до 25 млн доларів.
Водночас і Удянський, і Лавриненко заперечили факт продажу проєкту та заявили, що структура власності не змінилася.
Що відомо про «Труху»
«Труха Україна» є одним із найбільших Telegram-каналів країни та налічує понад три мільйони підписників.
За оцінками медійного ринку, мережа охоплює десятки регіональних і тематичних каналів із сукупною аудиторією близько дев’яти мільйонів користувачів.
Як повідомляв ThePublic, анонімні Telegram-канали під час війни перестали бути просто джерелом новин і пліток. Вони стали інструментом впливу: через них розганяють паніку, вкидають сумнівну інформацію, б’ють по державних інститутах і формують політичний порядок денний. Держава вже намагається встановити для Telegram бодай базові правила. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №11115. Його логіка проста: якщо платформа масово впливає на суспільні настрої, у неї мають бути зрозумілі власники і відповідальність за контент.
Читайте нас в Telegram