Хто такий Денис Штілерман і як Fire Point стала головним виробником далекобійних дронів для ЗСУ
Журналіст Саймон Шустер, написав для The Atlantic матеріал про Дениса Штілермана, найбільш медійного зброяра України. Штілерман здобув освіту в Москві, мав російський паспорт і навіть працював на міністерство оборони Росії.
Штілерман народився і виріс в Україні в родині інженерів.
У 1991 році він вступив до Московського фізико-технічного інституту, одного з найпрестижніших технічних вишів СРСР, і отримав червоний диплом фізика-теоретика зі спеціалізацією «космологія». Після навчання залишився в Москві, але займався не наукою, а бізнесом, зокрема розробкою програмного забезпечення та комп'ютерних ігор, інвестиціями в землю і нерухомість.
У 2000-х Штілерман співпрацював з Міністерством оборони Росії. Судячи з кількох його інтерв'ю, він був чи то співробітником, чи то підрядником московського оборонного НДІ, де розробляли обладнання для «ядерної валізки» Володимира Путіна. «На початку 2007 року мене попросили створити концепцію автоматичних систем управління військами для Міністерства оборони Росії. Я її розробив. Слава богу, що вони її не впровадили досі. Інакше все розвивалося б за зовсім іншим сценарієм», казав Штілерман українському журналісту Дмитру Гордону.
Після початку російсько-грузинської війни він розірвав відносини з російським міноборони, але продовжував жити і будувати бізнес у Росії. Через переїзд з України в 1991 році він мав громадянство обох країн. Російський паспорт був виданий на прізвище Данилов, яке колись узяв батько Штілермана, намагаючись приховати єврейське походження заради вступу до радянського вишу. Громадянства РФ Штілермана позбавили у 2016 році. Серед причин він згадував допомогу Євромайдану, певне «звернення» колишньої дружини і тиск з боку ФСБ. За його словами, силовики вимагали в нього 23 мільйони доларів, а після відмови платити на пів року відправили до СІЗО. Це сталося у 2018 році, кримінальна справа стосувалася купівлі землі у збанкрутілої птахофабрики. Зрештою її закрили без пред'явлення обвинувачень, пише The Atlantic з посиланням на документи, які надав сам Штілерман.
Для нього це був уже другий арешт у Росії.
Звільнившись, Штілерман у 2019 році переїхав в Україну, позбувся прізвища Данилов і разом з архітекторкою Іриною Терех почав розвивати проєкт з благоустрою громадських просторів Києва. У 2022 році він разом з Терех і своїм шкільним другом Єгором Скалигою заснував збройову компанію Fire Point. За словами Штілермана, він вклав у неї гроші, зароблені на угодах з нерухомістю в Росії, а витрати на старт становили кілька мільйонів доларів.
Зліт Fire Point був стрімким. До кінця 2022 року компанія виготовила свій перший безпілотник великої дальності, у 2023-му почала продавати його українській армії, а у 2024-му вже отримувала мільярди гривень за держконтрактами. Сьогодні Fire Point виробляє основну масу далекобійних дронів, які ЗСУ використовують для ударів углиб Росії. У червні 2026 року, в розпал кампанії атак по російських НПЗ, президент Володимир Зеленський публічно подякував інженерам Fire Point за безпілотники, «здатні досягати цілей на відстані у три тисячі кілометрів».
Штілерман називає себе основним власником і головним конструктором Fire Point.
Довкола компанії точаться суперечки про те, на чому будується її успіх, на таланті чи на зв'язках. Партнер Штілермана Єгор Скалига до 2022 року був кінопродюсером, серед його клієнтів фігурувала студія «Квартал 95». Співвласником цієї студії до приходу в політику був Володимир Зеленський, частку в ній мав і його давній друг Тимур Міндіч.
У квітні 2026 року «Українська правда» опублікувала матеріали прослуховування, з яких випливало, що Міндіч клопотав про допомогу Fire Point перед Рустемом Умєровим, на той момент міністром оборони України. Міндіч скаржився, що компанії бракує обігових коштів, і просив прискорити виплати за держконтрактами. Така занепокоєність проблемами чужої компанії викликала підозри, що вона для нього зовсім не чужа. Міндіч заперечував, що є власником або бенефіціаром Fire Point. Заперечував це і Штілерман.
За словами Штілермана, Міндіч зацікавився компанією у 2024 році, коли її дрон показав найкращі результати на закритих випробуваннях, організованих українською армією та посольством США. До кінця того ж року Міндіч домовився купити 50-відсоткову частку у Fire Point за 100 мільйонів доларів, але його ставку перебив оборонний конгломерат Edge Group з ОАЕ, який запропонував понад 700 мільйонів доларів, причому не за половину, а за третину компанії. Fire Point, як стверджує Штілерман, зрештою відмовилася від обох пропозицій. З Міндічем вони зберегли приятельські стосунки, і той зробив компанії велику послугу, використавши свої зв'язки для отримання доступу до креслень радянської ракетної техніки з українських архівів. Ці креслення дозволили Fire Point зрозуміти, як влаштований радянський зенітно-ракетний комплекс С-300 та його сучасний аналог, російський С-400, щоб створити ракету-перехоплювач для далекобійної ППО. Вона стане основою системи протиповітряної оборони від Fire Point під назвою Freya.
«Я не можу сказати про Міндіча нічого поганого. Він любить свою маму. Він дуже чарівний. Він допомагав нам щосили, нічого не просячи натомість», - стверджує Штілерман.
Корупційний скандал довкола Міндіча у 2025 році, який завершився його втечею з країни та відставками у вищих ешелонах української влади, вивів з тіні і самого Штілермана, і його компанію. Після цього бізнесмен поспішив вивезти в безпечне місце колишню дружину і двох дітей, які залишалися в Москві, та почав активно виступати у ЗМІ, захищаючи компанію від підозр у корупції. Хоча офіційно жодних претензій до Fire Point в українських правоохоронних органів зараз немає, зв'язок з Міндічем підпсував їй репутацію.
«У Fire Point є технологія. Вони її створили, молодці, заслуговують на повагу. Але треба розуміти, що багато інших компаній на ринку, можливо, теж змогли б розробити такий продукт. І, ймовірно, зробили б це швидше, якби їм так само швидко виділяли гроші, як Fire Point», - нарікав співвласник однієї з українських оборонних компаній.
Штілерман не заперечує, що політичні зв'язки відіграли роль в успіху Fire Point, але наполягає, що головним був усе ж продукт, а не лобізм. Він зробив ставку на недорогі далекобійні дрони, які можна масово запускати по тилах противника. «Вони не розраховані на довгу експлуатацію. Їм потрібно пролітати 15 годин. Усе понад це марна трата грошей», каже він. На концепції «дешево і сердито» побудована і крилата ракета «Фламінго», яку Fire Point представила влітку 2025 року. Її прообразом став радянський безпілотник-розвідник «Стриж», а для виготовлення використовуються двигуни реактивних літаків. Виробництво «Фламінго» поки що відстає від плану. Очікувалося, що ще до кінця 2025 року компанія випускатиме по сім ракет щодня, але наразі вона вийшла менш ніж на половину цього обсягу.
Свої головні надії Штілерман пов'язує з ракетою-перехоплювачем FP-7.x для системи ППО Freya. Ця система позиціюється як дешевий аналог американського Patriot і має стати основою загальноєвропейського повітряного «щита». Про намір створити його кілька тижнів тому оголосили Україна та дев'ять країн Євросоюзу. На тлі розбіжностей між Європою і США, які не припиняються з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому, Штілерман закликає Євросоюз відмежуватися від Штатів і створювати власну систему оборони на основі досвіду України загалом і Fire Point зокрема.
«Зараз у нас є шанс, діючи спільно, здобути незалежність від Америки і спалити Російську імперію. Ми не збираємося втрачати його лише через усю ту нісенітницю, яку про мене говорять», - каже Штілерман.
Нагадаємо, у 2025 році в Україні спалахнув корупційний скандал довкола Тимура Міндіча, який завершився його втечею з країни та відставками у вищих ешелонах влади.
