З початку повномасштабної війни росіяни понад 400 разів атакували рятувальників, 43 з них загинули
Про це йдеться у звіті правозахисної організації Truth Hounds.
Також з 22 лютого 2022 року від російських атак було пошкоджено або знищено 248 одиниць спеціальної техніки та 138 пожежно-рятувальних частин.
Водночас офіційні дані ДСНС за цей самий період суттєво вищі: 111 загиблих, 550 поранених, 617 пошкоджених або знищених одиниць техніки та 449 постраждалих пожежних частин та інших обʼєктів. Така різниця, як зазначають у Truth Hounds, свідчить, що реальні масштаби атак можуть перевищувати зафіксовані у відкритих джерелах.
Найбільше атак на рятувальників зафіксували у прифронтових регіонах — зокрема у Донецькій, Харківській, Дніпропетровській і Херсонській областях. Проте удари були і в населених пунктах, віддалених від лінії бойових дій.
Кількість таких атак зростала з часом і досягла найвищого рівня у 2025 році. В організації наголошують, що ці напади системні, мають внутрішню логіку, а отже не можуть вважатися побічною шкодою бойових дій.
Окрему увагу у звіті приділяють зміні характеру атак. Дрони стали основним інструментом ударів по рятувальниках: у 2025 році зафіксували 118 таких атак — майже втричі більше, ніж у 2024-му, і в понад 15 разів більше, ніж у 2023 році. Використання безпілотників із відеотрансляцією дозволяє операторам бачити ціль у реальному часі, що ставить під сумнів випадковість ударів по рятувальниках, які мають чіткі розпізнавальні знаки.
Однією з найпоширеніших тактик стали повторні атаки — коли після першого удару по об’єкту завдають другого вже під час роботи рятувальників. У Truth Hounds зафіксували 200 таких інцидентів і змогли підтвердити 92 з них. У цих атаках загинули щонайменше 20 рятувальників, 108 були поранені, а також пошкоджено або знищено 76 одиниць техніки.
Ще одна тенденція — удари по пожежно-рятувальних частинах. Truth Hounds зафіксували 138 випадків пошкодження або знищення таких об’єктів. У більшості проаналізованих епізодів поблизу не було військових цілей.
У звіті наголошують, що такі дії можуть підпадати під визначення воєнних злочинів — як напади на цивільних осіб або цивільні об’єкти відповідно до міжнародного гуманітарного права і Римського статуту. Також окремі атаки можуть розглядатися як тероризування цивільного населення.
Через постійну загрозу обстрілів рятувальники змушені змінювати маршрути, призупиняти роботу, працювати в укриттях і використовувати додаткові засоби захисту, зокрема детектори дронів та броньовану техніку. Це ускладнює і сповільнює рятувальні операції, а також збільшує ризики для цивільного населення, яке довше залишається без допомоги.
Читайте нас в Telegram
