Железняк заявив про бронювання власників анонімних Telegram-каналів у СБУ
Про це Ярослав Железняк повідомив у Telegram.
Народний депутат Ярослав Железняк заявив про бронювання власників анонімних Telegram-каналів у Службі безпеки України.
За його словами, це питання він порушив під час зустрічі фракцій з урядом і в.о. голови СБУ Євгеном Хмарою.
Железняк написав, що дискусія стосувалася Telegram, а він при колегах запитав, чи досі “заброньовані” власники анонімних Telegram-каналів у СБУ.
За словами нардепа, відповідь від керівника Служби була ствердною.
“В ході дискусії про Telegram, при колегах запитав його чи досі заброньовані ті власники анонімних телеграм-каналів у СБУ? Відповідь від керівника Служби: так, досі заброньовані”, – заявив Железняк.
До допису він також додав документ із відповіддю СБУ на його запит як голови тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
У запиті йшлося про Андрія Сахарова, Олега Арутюнянца, Богдана Тимощука та Володимира Золкіна.
З відповіді СБУ випливає, що ці особи не значаться серед співробітників-військовослужбовців Служби безпеки України.
Також у документі зазначено, що вони не значаться серед працівників, які уклали трудовий договір із СБУ.
Крім того, за даними відповіді, у попередні роки ці особи не проходили військову службу в СБУ і не працювали у Службі.
Водночас у документі окремо вказано, що Андрій Сахаров, Олег Арутюнянц і Богдан Тимощук перебувають у запасі Служби безпеки України.
Саме цю обставину Железняк у своєму дописі назвав бронюванням.
Водночас із оприлюдненого документа не випливає, що ці особи є чинними співробітниками СБУ або працюють у Службі за трудовим договором.
За відкритими джерелами, Андрія Сахарова пов’язували з Telegram-каналом INSIDER UA.
Олега Арутюнянца і Богдана Тимощука в публікаціях медіа пов’язували з Telegram-каналами Times of Ukraine та Україна Online.
Окремо Богдан Тимощук у власній самопрезентації вказував, що має мережу Telegram-каналів із багатомільйонною аудиторією.
Олег Арутюнянц у відкритому профілі також представляв себе як власник Telegram-каналів із багатомільйонною аудиторією та співвласник агенції Toba.
Щодо Володимира Золкіна ситуація інша.
У документі, який оприлюднив Железняк, його ім’я є серед тих, щодо кого нардеп надсилав запит.
Однак у частині відповіді СБУ про перебування в запасі згадані лише Сахаров, Арутюнянц і Тимощук.
Золкін відомий як український журналіст і блогер, автор відеопроєктів з інтерв’ю російських військовополонених.
Раніше у медіа також повідомлялося із посиланням на Железняка, що Золкін може числитися в ГУР як особа, яка не підлягає загальній мобілізації.
Це вже стосується не СБУ, а Головного управління розвідки.
Важливий нюанс полягає в тому, що СБУ раніше публічно заперечувала саме бронювання Олега Арутюнянца, Богдана Тимощука та Андрія Сахарова.
Водночас у відкритих повідомленнях зазначалося, що ці особи перебувають у запасі Служби.
Тому формально з оприлюдненого документа випливає не те, що вони є чинними працівниками СБУ, а те, що частина осіб, яких пов’язують з анонімними Telegram-каналами, перебуває у запасі СБУ.
Сам Железняк трактує це як підтвердження того, що власники анонімних Telegram-каналів досі мають бронювання у Службі.
Інших деталей щодо підстав такого статусу, строків, кількості осіб або конкретного механізму бронювання у своєму дописі нардеп не навів.
Як повідомляв ThePublic, дискусія про можливе обмеження Telegram в Україні триває не перший рік. За цей час месенджер пройшов шлях від звичайного інструменту комунікації до платформи, яку на державному рівні почали розглядати як потенційний безпековий виклик. З чого все почалося, як змінювалася позиція влади і чому питання обмеження Telegram знову повернулося в публічний простір — у повній хронології подій.
Читайте нас в Telegram
