27 квітня 2026 року: яке церковне свято і чому день вважають небезпечним
27 квітня за новим церковним календарем православні віряни вшановують преподобного Стефана, ігумена Києво-Печерського. З цією датою пов’язані церковні традиції, народні прикмети та особливі заборони, яких намагалися дотримуватися з покоління в покоління.
Після переходу Православної церкви України у 2023 році на новоюліанський календар усі свята з фіксованими датами змістилися на 13 днів вперед. Водночас частина парафій і монастирів досі дотримується юліанського стилю, адже кожна релігійна громада має право самостійно вирішувати, за яким календарем жити.
За новим календарем 27 квітня церква згадує преподобного Стефана – ігумена Києво-Печерського та єпископа Володимиро-Волинського. За старим стилем його пам’ять вшановують 10 травня.
Стефан жив в XI столітті. Він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі та був учнем преподобного Феодосія Печерського.
Перед смертю Феодосій рекомендував Стефана братії як майбутнього ігумена.
У 1078 році Стефан залишив лавру і заснував новий монастир на честь Пресвятої Богородиці – Кловський. У XIII столітті цю обитель зруйнували війська хана Батия.
У 1091 році Стефана висвятили на єпископа Володимиро-Волинського. Там він активно поширював християнство серед місцевих жителів.
Також Стефан брав участь у перенесенні мощей преподобного Феодосія Печерського з печер до монастиря.
За новим церковним календарем 27 квітня також згадують апостола з 70-ти і священномученика Симеона, родича Господнього, а також праведного Євлогія, гостинного.
За юліанським календарем цього дня вшановують пам’ять святого Мартіна, сповідника, папи Римського.
У церковне свято 27 квітня у святих просять здоров’я для близьких, допомоги у складних ситуаціях і правильного рішення.
У народі це свято називали Семена, Семенів день або Семен Ранопашець. У давнину до цього часу в багатьох регіонах уже починалася оранка.
Сіяти зерно намагалися лише у прогріту землю і за теплої погоди. Перевіряли це просто: клали долоні на ґрунт і визначали, чи достатньо він теплий.
Ще однією ознакою початку польових робіт вважали появу листя на деревах. Якщо дерева вкривалися листям, це сприймали як знак, що вже час виходити в поле.
Перед початком оранки родини збиралися біля ікон і молилися про добрий урожай. У церквах служили молебні святому Симеону.
У церковне свято 27 квітня церква нагадує про важливість миру і добрих вчинків. Цього дня не схвалюють сварки, плітки, заздрість, жадібність і лінь.
Також не можна відмовляти в допомозі, ображати людей і тварин або бажати комусь зла. За повір’ям, будь-яке недобре слово чи вчинок може повернутися назад.
У народі вважали, що в Семенів день дуже легко посваритися. Саме тому день називали конфліктним і намагалися особливо берегти себе від суперечок.
Для захисту від сварок існував окремий обряд. На червоній вовняній нитці зав’язували два вузлики та носили її у правій кишені.
Також цього дня не радили розповідати про свій достаток, бо це могло привернути злодіїв.
Не варто було купувати взуття, оскільки вірили, що воно швидко зноситься.
Заборонялося викидати залишки їжі, адже це вважалося прикметою до бідності. Зайві продукти радили віддати нужденним або бездомним.
За прикметами 27 квітня судили про погоду та майбутній урожай.
Якщо на світанку сонце ясне – літо буде вітряним.
Якщо вранці на траві немає роси – до вечора чекали дощу.
Дощ цього дня віщував багатий урожай хліба.
Якщо ввечері випадав туман – чекали потепління.
Швидкий рух хмар вважали ознакою затяжної негоди.
У народі також казали, що якщо погрітися на сонці в Семенів день, можна зміцнити здоров’я і позбутися хвороб.
Як повідомляв ThePublic, негода та заморозки: ДСНС попереджає про помаранчевий рівень небезпеки
Читайте нас в Telegram
