Атаки на Київ: що стоїть за російською військовою машиною

Роман Панасюк
Роман Панасюк Журналіст
Атаки на Київ: що стоїть за російською військовою машиною
Київ у вогні. Фото: Єдржей Новіцький для «Le Monde»
Масовані атаки на Київ із застосуванням балістичних і крилатих ракет, а також далекобійних дронів свідчать про посилення російського військового виробництва та складну логістику, задіяну для ударів по Україні. Українські та американські розвідки в окремих випадках отримують інформацію про підготовку таких атак за кілька днів до їхнього початку.

У ніч проти 24 травня Київ зазнав масштабної атаки із застосуванням балістичних і крилатих ракет, а також далекобійних безпілотників типу Шахед. Обстріл тривав із 01:00 до 05:00.

Мешканці столиці спостерігали численні пуски зенітних ракет із різних районів міста. У більшості випадків ракети запускалися серіями по дві або три з коротким інтервалом. Після цього лунали потужні вибухи, пише Le Monde.

Унаслідок атаки загинули щонайменше чотири людини, понад 100 осіб дістали поранення.

Росія щодня запускає по Україні від 100 до 200 ударних дронів. Водночас один або кілька разів на місяць відбуваються масштабні комбіновані удари із застосуванням майже тисячі дронів і ракет.

Підготовка таких атак потребує складної координації між різними підрозділами російської армії. До операцій залучають стратегічну авіацію, Чорноморський флот, Каспійську флотилію, ракетні війська та артилерію.

Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат заявив, що під час нещодавніх масованих атак було задіяно “кілька десятків тисяч російських військових”.

За його словами, підготовка починається із переміщення крилатих ракет, озброєння літаків та перекидання авіації на оперативні аеродроми. Такі дії можуть тривати кілька днів.

Як Росія готує комбіновані удари

Представник української протиповітряної оборони Руслан розповів, що про атаку 14 травня українські військові знали за шість днів до її початку. Тоді Росія використала 1560 дронів і ракет протягом 36 годин.

За його словами, за три години до удару українська сторона вже мала чітке розуміння кількості та типів боєприпасів.

За словами військового експерта Олександра Коваленка, рішення про проведення масованих комбінованих ударів ухвалює президент РФ Володимир Путін.

Оперативне планування здійснюють начальник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов і міністр оборони Андрій Бєлоусов. До процесу також залучені командувачі ракетних військ, стратегічної авіації та флоту.

Координацію ударів здійснюють командування аеродромів “Енгельс”, “Оленья” та “Шайковка”, а також Чорноморський флот і Каспійська флотилія.

За словами Коваленка, основним фактором, який впливає на частоту атак, залишається темп виробництва озброєння на російських підприємствах.

Заводи в Єлабузі та Іжевську щодня виробляють приблизно 130 дронів Далра і стільки ж безпілотників-приманок Гербера. Для накопичення близько 500 дронів, необхідних для масованої атаки, Росії потрібен щонайменше тиждень.

Також російські підприємства щодня виробляють у середньому одну ракету 3М14 Калібр, дві або три ракети Х-101 і дві або три балістичні ракети 9М723 Іскандер.

Наслідки українських ударів по російській логістиці

Коваленко зазначив, що на можливості РФ вплинули українські атаки по російській військовій інфраструктурі, зокрема операція “Павутина” у червні 2025 року, під час якої були знищені десятки російських літаків.

За його словами, після цього Росія почала використовувати літаки Ту-160 для ударів по Україні, оскільки в неї залишилося лише п’ять або шість Ту-95МС, здатних запускати крилаті ракети.

Також обмеженими залишаються можливості кораблів і підводних човнів, які можуть запускати ракети Калібр.

Через це Росія дедалі більше покладається на мобільні наземні комплекси Іскандер, які складніше виявити та знищити.

За словами представника української ППО Руслана, російські військові постійно змінюють маршрути польоту дронів і ракет та намагаються виявити прогалини в українській системі протиповітряної оборони.

Для цього вони використовують розвідувальні дрони та іноді проводять імітаційні атаки, щоб активувати українські радари.

Ще однією тактикою є польоти поблизу кордонів із Молдовою, Румунією, Польщею та Білоруссю, що ускладнює роботу української ППО через ризик міжнародних інцидентів.

Головний редактор Defense Express Олег Катков заявив, що жодна країна Європи наразі не готова до атак такого масштабу.

За його словами, Росія щомісяця виробляє близько 60 ракет Іскандер і 10 аеробалістичних ракет Кинжал.

Для порівняння, США виробляють лише 56 протиракет MC PAC3 на місяць, причому для перехоплення однієї ракети Іскандер або Кинжал необхідно дві такі ракети.

Читайте нас в Telegram

Поділитися статтею:
Війна
«Мадяр» пояснив, чому Україна зараз не завдає ударів по Кримьскому мосту
Війна

«Мадяр» пояснив, чому Україна зараз не завдає ударів по Кримьскому мосту

Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді пояснив, чому українські військові свідомо не завдають ударів по Кримському мосту.

22.07.2026
Російські війська атакували дев'ять областей України, є загиблі та поранені
Війна

Російські війська атакували дев'ять областей України, є загиблі та поранені

Минулої доби російські війська продовжили обстріли українських регіонів. Унаслідок атак є загиблі та поранені, пошкоджені житлові будинки, об'єкти інфраструктури, цивільні підприємства та транспорт.

22.07.2026
Союзники США на Близькому Сході закликають Трампа розпочати наземне вторгнення в Іран
Війна

Союзники США на Близькому Сході закликають Трампа розпочати наземне вторгнення в Іран

Війна між США та Іраном посилює занепокоєння союзників Вашингтона в Перській затоці через загрози безпеці та економіці. За даними Bloomberg, країни регіону більше не мають єдиної позиції щодо подальших дій Сполучених Штатів.

22.07.2026
У Росії після атак дронів відновили роботу менш ніж половини пошкоджених нафтопереробних заводів
Війна

У Росії після атак дронів відновили роботу менш ніж половини пошкоджених нафтопереробних заводів

Російські нафтокомпанії змогли повернути в експлуатацію менш ніж половину потужностей нафтопереробних заводів, які були пошкоджені внаслідок атак безпілотників. Частина великих підприємств і надалі залишається зупиненою.

22.07.2026
У Сенаті США поставили під сумнів стратегію адміністрації Трампа щодо війни з Іраном
Війна

У Сенаті США поставили під сумнів стратегію адміністрації Трампа щодо війни з Іраном

Під час слухань у Сенаті США міністр оборони Піт Гегсет не дав чітких відповідей щодо тривалості війни з Іраном, її кінцевої мети та вартості. Адміністрація Дональда Трампа одночасно просить Конгрес схвалити десятки мільярдів доларів додаткового фінансування.

22.07.2026