Союзники США на Близькому Сході закликають Трампа розпочати наземне вторгнення в Іран
Союзники США в країнах Перської затоки дедалі більше занепокоєні загостренням війни між Вашингтоном і Тегераном, яка, на їхню думку, створює ризики для безпеки регіону та негативно впливає на економіку.
За інформацією Bloomberg із посиланням на обізнаних співрозмовників, серед країн регіону немає єдиної позиції щодо подальших дій США. Частина посадовців вважає, що президент Дональд Трамп має посилити військову кампанію, зокрема розглянути можливість введення сухопутних військ до окремих районів Ірану та встановлення контролю над нафтовим терміналом на острові Харк. На їхню думку, без жорсткіших дій іранське керівництво не відмовиться від контролю над Ормузькою протокою.
Водночас інші країни, серед яких Катар, який разом із Пакистаном виступає одним із головних посередників, наполягають на негайній деескалації. За словами співрозмовників агентства, вони прагнуть не допустити повернення бойових дій до масштабів березня та початку квітня, коли США й Ізраїль завдавали масованих ударів по Ірану, а Тегеран відповідав масштабними атаками безпілотниками та ракетами.
Колишній американський дипломат Девід Шенкер заявив, що, на думку багатьох представників регіону, США необхідно "посилити ескалацію, щоб досягти деескалації", оскільки нинішній перебіг конфлікту не змушує Іран іти на поступки ні щодо Ормузької протоки, ні щодо ядерної програми.
Представник США, ім'я якого не називається, повідомив Bloomberg, що адміністрація Дональда Трампа підтримує постійний контакт із країнами Перської затоки з початку війни. За його словами, атаки Ірану на держави регіону свідчать про небезпечність Тегерана та є ще одним аргументом проти отримання ним ядерної зброї.
Сам Дональд Трамп 22 липня заявив, що конфлікт може тривати ще певний час. Під час зустрічі з президентом Лівану він сказав, що США могли б завершити операцію вже зараз, однак "ми не йдемо завтра".
За даними Bloomberg, останніми тижнями єдність арабських країн Перської затоки щодо необхідності дипломатичного врегулювання послабилася після взаємних звинувачень США та Ірану у зриві меморандуму про взаєморозуміння.
У матеріалі зазначається, що під ударами Ірану опинилися Кувейт, Бахрейн і Йорданія. У Кувейті ракети та безпілотники атакували об'єкти водо та енергопостачання, через що неодноразово призупиняли авіасполучення. Танкерний флот Саудівської Аравії, Катару та Об'єднаних Арабських Еміратів також зазнав атак поблизу Ормузької протоки, а під обстрілами, за даними агентства, опинилися Оман та Ірак.
Співрозмовники Bloomberg зазначають, що війна змушує окремі держави регіону переглядати власну систему безпеки та розглядати поглиблення оборонного співробітництва з європейськими країнами.
За інформацією агентства, президент США дедалі більше розчарований позицією Ірану після загибелі трьох американських військовослужбовців у Йорданії та Іраку, а також через відмову Тегерана припинити атаки на судна в Ормузькій протоці.
Водночас Bloomberg зазначає, що можливе введення американських військ або спроба встановити контроль над островом Харк може спровокувати ще потужнішу відповідь Ірану, подальше зростання цін на нафту та збільшення ризиків для американських військових.
За словами співрозмовників агентства, рух суден через Ормузьку протоку продовжує скорочуватися, а багато представників країн Перської затоки не очікують повного відновлення судноплавства найближчим часом.
Колишній посол США в Саудівській Аравії Майкл Ратні заявив, що країни регіону роздратовані ситуацією, однак уникають різких публічних заяв, оскільки намагаються зберегти конструктивні відносини з адміністрацією Дональда Трампа.
У матеріалі також зазначається, що Об'єднані Арабські Емірати виступають за якнайшвидше відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку та закликають європейські держави активніше долучитися до розмінування акваторії після стабілізації ситуації.
За оцінкою Bloomberg, війна створює невизначеність для економік країн Перської затоки, які останніми роками активно розвивають не лише нафтовий сектор, а й туризм, штучний інтелект та фінансові послуги. Агентство також повідомляє, що жодна з шести держав Ради співробітництва арабських держав Перської затоки наразі не планує брати участь у можливому фонді відновлення Ірану обсягом 300 млрд доларів, який обговорювався після укладення меморандуму про взаєморозуміння.
