Чи зможе Дональд Трамп укласти кращу угоду з Іраном, ніж Барак Обама
Ядерна програма Ірану понад два десятиліття залишається одним із ключових джерел напруженості у відносинах із США. Вашингтон вважає, що Тегеран прагне створити ядерну зброю, тоді як Іран це заперечує і наполягає на праві розвивати цивільну ядерну програму.
Президент США Дональд Трамп назвав недопущення появи ядерної зброї в Ірану однією з причин рішення про удари по країні 28 лютого спільно з Ізраїлем. Після цього було досягнуто перемир’я, а переговори можуть невдовзі відновитися, повідомляє Deutsche Welle.
Повернення до досвіду 2015 року
У 2015 році США та Іран разом із Росією, Китаєм і Європейським Союзом уклали Спільний всеосяжний план дій. Угода передбачала обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття санкцій.
У 2018 році США вийшли з домовленостей. Дональд Трамп неодноразово заявляв, що може досягти кращого результату, ніж адміністрація Барака Обами. Водночас питання залишається відкритим, чи можливе нове ширше порозуміння за нинішніх умов.
Чого досягла угода 2015 року
Після 20 місяців переговорів сторони домовилися про обмеження ядерної програми Ірану. Час, необхідний для створення матеріалу для ядерної зброї, збільшився з кількох місяців приблизно до року.
Міжнародне агентство з атомної енергії отримало широкий доступ до інспекцій, а санкції проти Ірану були послаблені. Угода набула чинності у січні 2016 року після підтвердження її виконання.
Водночас обмеження були тимчасовими і частина з них мала завершитися через 10 або 15 років.
Обмеження угоди
Документ не охоплював ракетну програму Ірану та його роль у регіональних конфліктах, зокрема підтримку угруповань на кшталт «Хезболли».
Це стало підставою для критики у США. Опоненти вважали, що угода лише відтерміновує загрозу і не стримує ширші стратегічні амбіції Ірану.
Від дипломатії до війни
Після виходу США з угоди Іран певний час дотримувався її умов, але згодом почав поступово скорочувати свої зобов’язання. Країна підвищила рівень збагачення урану, встановила нові центрифуги та обмежила співпрацю з інспекторами.
До 2024 року час для створення матеріалу для ядерної зброї скоротився до тижнів або навіть днів. Попри це, підтверджень рішення створити ядерну зброю не було.
Переговори тривали до 2025 і 2026 років, але зірвалися після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого. Після 40 днів бойових дій сторони домовилися про перемир’я 8 квітня. Нові переговори планують відновити в Ісламабаді.
Поточні розбіжності
Основна суперечка стосується термінів обмежень. США наполягають на 20-річній забороні ядерної діяльності, тоді як Іран погоджується лише на п’ять років.
Також залишаються відкритими питання контролю за об’єктами, долі запасів збагаченого урану та кількості дозволених центрифуг.
Чому переговори ускладнилися
Експерти зазначають, що у 2015 році між сторонами існував базовий рівень довіри, який нині втрачений. Обидві сторони зайняли жорсткіші позиції.
Іран зберігає можливості для відповіді за допомогою ракет, безпілотників і регіональних союзників. Також він може впливати на судноплавство через Ормузьку протоку.
Чи можлива нова угода
Деякі експерти вважають, що нова угода може бути жорсткішою, зокрема через знищення частини ядерної інфраструктури Ірану.
Водночас політична ситуація значно складніша, ніж у 2015 році. Частина експертів зазначає, що атаки не вирішили проблему, а посилили переконання в Ірані щодо необхідності ядерного стримування.
Питання полягає не лише в можливості досягти нової угоди, а й у тому, чи можна відновити умови, які дозволили укласти домовленості у 2015 році.
