Майже 70% протипаводкової інфраструктури в Україні зношено: що показав аудит
Про це йдеться у звіті Рахункової палати за результатами аудиту ефективності управління повенями в Україні за 2022–2025 роки.
Аудит показав, що хоча в Україні існує нормативна база для управління ризиками повеней, система досі не здатна повною мірою працювати на випередження.
Серед головних проблем аудитори назвали недостатню координацію між державними органами, критичний стан протипаводкової інфраструктури, нестачу сучасного обладнання для прогнозування, неповну готовність систем оповіщення та дефіцит матеріальних резервів.
Крім того, в Україні досі немає єдиного центрального органу виконавчої влади, який би відповідав за формування державної політики у сфері управління ризиками затоплення.
Україна втратила частину системи спостережень
За даними аудиту, через тимчасову окупацію територій кількість метеорологічних станцій скоротилася на 28%, а гідрологічних постів — на 22%.
Із 14 автоматизованих комплексів спостереження працюють лише дев'ять, тому значна частина вимірювань і досі виконується вручну.
Додатковою проблемою стало знищення у 2022 році єдиного сучасного доплерівського метеорологічного радара. За оцінкою аудиторів, для повноцінного покриття території України необхідно щонайменше п'ять таких радарів.
Також прогнозування ускладнює припинення обміну гідрометеорологічними даними з росією та білоруссю. Через це складніше прогнозувати притік води до Дніпра та Прип'яті й ухвалювати рішення щодо роботи водосховищ.
Не вистачає обладнання та систем оповіщення
Упродовж 2022–2025 років для потреб гідрометеорологічної служби закупили лише 22% необхідного обладнання.
Через це погіршується якість прогнозування небезпечних явищ, а попередження про можливі підтоплення не завжди надходять завчасно та не містять інформації про конкретні території ризику.
Ще одна проблема — система оповіщення населення.
Територіальні автоматизовані системи централізованого оповіщення працюють лише у 8 із 24 регіонів, а модернізацію місцевих систем завершили лише 12% громад.
Використання SMS-повідомлень, месенджерів та інших каналів частково компенсує ці недоліки, однак, за оцінкою аудиторів, не гарантує своєчасного інформування населення.
Крім того, рівень обізнаності українців щодо правил поведінки під час надзвичайних ситуацій у 2025 році становив лише 11%, хоча до 2030 року його планують підвищити до 90%.
Протипаводкові споруди перебувають у критичному стані
Аудит показав, що близько 70% об'єктів протипаводкової інфраструктури мають критичний рівень зносу.
Середній рівень зношеності всієї інфраструктури сягає 86%.
У 2023–2025 роках відповідальні органи виконали лише третину заходів, передбачених планами управління ризиками затоплення.
Відновлення самої інфраструктури виконано лише на 9% від запланованого обсягу, тоді як фінансування становило лише 8,5% від реальної потреби.
При цьому майже 156,9 млн грн, або 31,8% відкритих асигнувань спеціального фонду, так і не були використані.
Протипаводковий захист забезпечено лише для 23% населених пунктів, які його потребують.
Оперативний резерв ДСНС накопичено лише на 12% від затверджених обсягів, регіональні резерви — на 54%, а місцеві — на 48%.
Для жителів регіонів, які регулярно потерпають від паводків, результати аудиту означають, що держава поки не має достатніх технічних і матеріальних ресурсів для своєчасного прогнозування та мінімізації наслідків великих повеней.
Саме тому Рахункова палата рекомендувала визначити відповідальний центральний орган, модернізувати гідрометеорологічну мережу, прискорити оновлення систем оповіщення, завершити інвентаризацію протипаводкової інфраструктури та збільшити фінансування її відновлення.
Звіт і рішення Рахункової палати направлять до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та профільного парламентського комітету.
Читайте нас в Telegram
