Держава заплатить за злочини “Беркуту” на Майдані: рішення ВС

Про рішення Великої Палати Верховного Суду повідомила Адвокатська дорадча група. Раніше Офіс Генерального прокурора повідомляв, що Сергія Марченка заочно засудили до 15 років позбавлення волі у справі Майдану та за державну зраду.

Велика Палата Верховного Суду 27 травня 2026 року постановила, що моральну шкоду потерпілому у справі злочинів проти учасників Революції Гідності має компенсувати держава.

Позов потерпілого до держави в особі Міністерства внутрішніх справ задовольнили. З державного бюджету на його користь мають стягнути 200 тис. грн моральної шкоди.

Водночас Велика Палата частково задовольнила касаційну скаргу представника МВС. У цивільному позові до засудженого Сергія Марченка відмовили.

Тобто Верховний Суд змінив частину рішень попередніх інстанцій. Раніше компенсацію передбачали солідарно з Марченка та МВС, але тепер відповідальність за моральну шкоду поклали саме на державу.

Це рішення виходить за межі однієї справи.

Велика Палата фактично сформувала підхід: якщо шкоду потерпілому під час Майдану завдали правоохоронці під час виконання службових обов’язків і це доведено судом, належним відповідачем може бути держава в особі МВС.

Для інших справ Майдану це може стати важливим орієнтиром. Рішення Великої Палати впливають на практику, яку мають враховувати суди в аналогічних спорах про компенсацію моральної шкоди.

Хто такий Сергій Марченко

Сергій Марченко – колишній заступник командира кримського підрозділу “Беркут”, начальник штабу.

Деснянський районний суд Києва 4 березня 2024 року заочно засудив його до 15 років позбавлення волі. Офіс Генпрокурора повідомляв, що Марченка визнали винним у державній зраді, перевищенні влади та службових повноважень, а також незаконному перешкоджанні проведенню зборів і мітингів.

Йому також заборонили обіймати посади в державних і правоохоронних органах на три роки та позбавили спеціального звання “підполковник міліції”.

Розгляд справи відбувався за спеціальною процедурою in absentia, оскільки Марченко переховувався. За даними Адвокатської дорадчої групи, він працював у структурах окупаційної влади Криму.

Що встановив суд про штурм Майдану

Справа стосувалася подій у ніч з 10 на 11 грудня 2013 року, коли силовики штурмували Майдан.

Суд встановив, що кримський “Беркут” під керівництвом Марченка брав участь у силовому витісненні протестувальників. Унаслідок незаконних дій правоохоронців 20 учасникам акції завдали тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та фізичного болю.

Також було затримано вісьмох людей. Їх помістили до конвойного автомобіля і доставили до Шевченківського райвідділу міліції, однак згодом звільнили.

Київський апеляційний суд згодом підтвердив вирок першої інстанції, після чого він набрав законної сили.

Державна зрада після окупації Криму

Окремий блок справи стосувався державної зради.

Суд надав оцінку діям Марченка після окупації Криму. За даними сторони потерпілих, колишній правоохоронець, всупереч присязі служити народу України, перейшов на бік країни-агресора і працював у структурах окупаційної влади.

Саме тому справа Марченка поєднала два блоки: незаконні дії проти учасників Майдану та перехід на службу до окупаційних структур після захоплення Криму Росією.

Що кажуть представники потерпілих

Представниця потерпілих у справах Майдану Оксана Михалевич заявила, що такі рішення важливі не лише для конкретних людей, які понад 11 років очікують компенсації.

За її словами, це також питання здатності держави визнавати порушення прав громадян з боку своїх представників і компенсувати шкоду без необхідності роками проходити національні суди та звертатися до Європейського суду з прав людини.

Адвокатська дорадча група також нагадала, що питання відшкодування моральної шкоди державою стосується не лише справ Майдану. Йдеться ширше – про те, чи відповідає держава за шкоду, яку її працівники завдали під час виконання службових обов’язків.

Чому рішення може вплинути на інші справи

У справах Майдану потерпілі часто вимагають компенсацію не лише з обвинувачених, а й з держави, якщо злочини вчиняли правоохоронці.

За даними Адвокатської дорадчої групи, МВС у різних інстанціях зазвичай заперечує, що саме міністерство має бути відповідачем у таких спорах. Нове рішення Великої Палати має стати орієнтиром для судів, які розглядають подібні цивільні позови.

Раніше Верховний Суд уже висловлювався щодо відповідальності держави у справі беркутівців Ейсмонта та Мохоня про розгін Майдану 30 листопада 2013 року. Тепер рішення у справі Марченка посилює цю практику.

Читайте нас в Telegram