Держава VS нелегали: як працює тіньовий ринок сигарет в Україні?

Експерти та профільні асоціації попереджають: замість зростання податкових надходжень країна ризикує отримати нову хвилю нелегальних продажів. Адже після тимчасового скорочення у 2024 році тіньовий сегмент знову демонструє зростання.

Занепокоєння ситуацією висловлюють і міжнародні партнери України. У одному з останніх звітів МВФ наголошується: високий рівень тіньової економіки напряму б’є по здатності держави наповнювати бюджет.

Втім, нинішня ситуація не є новою. Найбільших масштабів нелегальна торгівля тютюном набула у 2017-2022 роках. Старший науковий співробітник Євразійської програми FPRI Стівен Дж. Бланк у статті для Eureporter тоді зазначав: у період з 2018 по 2022 рік легальний ринок сигарет в Україні скоротився на 46%, а частка нелегальної торгівлі зросла з 2% у 2017 році до 22% у 2022-му.

У липні 2024 року, за даними проєкту «Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні» (Kantar Україна), рівень нелегального ринку знизився до 14,6%. Це, на думку профільних асоціацій, стало результатом роботи Бюро економічної безпеки.

Однак позитивна динаміка виявилася нетривалою. Вже в жовтні 2025 року тіньовий сегмент знову зріс до 17,8%. За таких умов річні втрати державного бюджету України через несплату податків оцінюються в 26,5 млрд грн.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев пов’язує зростання чорного ринку з нинішньою низькою ефективністю Бюро економічної безпеки.

Коментуючи роботу БЕБ після призначення нового керівника Олександра Цивінського, він заявив: «Ми не бачимо поки що результатів. Ми бачимо, що ситуація на ринку тютюну погіршується. Ми бачимо, що певні питання, які є з тими чи іншими зловживаннями з оподаткуванням – вони також, на жаль, розслідуються не так швидко, як би нам хотілося».

Ключові гравці на чорному ринку сигарет. Хто вони?

За даними дослідження Кантар понад половина нелегальної продукції (53%), яка маркована написом Duty Free або призначена для експорту, і нелегально продається в Україні, вироблені Винниківською тютюновою фабрикою (виробник зазначений на упаковках сигарет). 42% - це торгові марки виробника Маршалл Файнест Тобакко.

До 70% нелегальної продукції розповсюджується в шести областях: Дніпропетровська - 25%, Одеська - 12%, Львівська – 9%, Харківська – 9%; Київ і Київська обл. – 8%, Хмельницька – 6%

Наповнюють нелегальний ринок сигарет 5 вітчизняних виробництв та, так звані, гаражні лінії. 

Винниківська тютюнова фабрика (з 2025 року - Національний виробник)

Фактичний власник - Григорій Козловський

Засновники: Руслан Бицький

Сплата акцизного податку - 5,073 млрд грн у 2023 році. 2,918 млрд грн у 2024.

Доля нелегального ринку - 20%

Маршал Файнест Тобакко

Фактичний власник - Віталій Кіро

Засновники - Сейшельська група компаній, Іванна Візгаліна, Олена Воротинцева, Маргарита Рибун

Сплата акцизного податку -  55,4 млн грн у 2023 році. 88,81 млн грн у 2024.

Доля нелегального ринку - 30%

Українське тютюнове виробництво

Фактичний власник - Владислав Гельзін

Засновники -  Дмитро Кім, Нодар Глухий

Сплата акцизного податку - 162, 9 млн грн у 2023 році. 15,09 млн грн у 2024.

Доля нелегального ринку - 15%

Місцева виробнича група

Фактичний власник -  Юрій Карфік, якого ЗМІ називають відомим конвертатором

Засновник - Дмитро Василюк

Сплата акцизного податку - 12,66 млн грн у 2023 році. 5,17 млн грн у 2024.

Доля нелегального ринку - 10%

Імперія Табак ЛТД (майже рік офіційно не працює)

Фактичний власник - Володимир Осіпов, кум губернатора Одеси

Засновники - Олег Кузьменко, Олександр Усінов, Максим Халаф, Володимир Каліщук, Ігор Осіпов

Сплата акцизного податку - 3,41 млн грн у 2023 році. 63,3 тис грн у 2024.

Доля нелегального ринку - 5%

Окрім легальних фабрик, які виготовляють, так звану “Форму 2”, в західних регіонах зростає кількість підпільних цехів. Переважно такі виробництва зосереджені у Чернівецький, Хмельницькій, Львівській області та Буковелі. Вони забезпечують близько 20% чорного ринку. 

Їх лінії виробляють 80-100 пачок на годину, коштують до 5 млн доларів США та окупаються менш ніж за рік. Чистий прибуток може сягати 500 тис. доларів на місяць.

Серед власників найбільшої кількості подібних виробництв правоохоронці неофіційно називають Кісельова, Олександра Мирончука (Рівне) та Едгара Мкртчяна (Чернівці). Останній, до речі, багато років працював з одним з найбільших імпортерів тютюнової сировини - Потестос Колрейн груп та має “партнерські стосунки” з екс заступником Генерального прокурора Ігорем Мустецем.

Як працюють нелегали?

Найпотужніші нелегальні лінії сьогодні працюють у Гощі та Тернополі. Їх продуктивність - 200-300 пачок на годину, а щомісячний прибуток - до 2-3 млн доларів.

Продукцію зазвичай виготовляють у нічний час, а реалізують удень паралельно з легальними поставками. Найчастіше підробляють бренди Marlboro, Rothmans, Camel, Winston та інші.

Однак виготовленню нелегальних сигарет передує закупівля сировини та необхідних складових, зокрема поліграфічної продукції. 

Монополістом в цій сфері вважають Леоніда Кримського. Він контролює компанію-імпортера тютюну Потестос та Закарпатський ферментаційний завод. Два цих підприємства забезпечують близько 90% нелегалів сировиною. 

Поліграфією та акцизними марками займаються підприємства у Києві та Стрию (Львівська область). 

Окрему нішу у нелегальному виробництві сигарет займають компанії, що спеціалізуються на виготовленні фільтрпалочки. Найбільша з них - львівська фірма Меггі, яка належить Олегу Кобзяку.

Схема розповсюдження нелегального товару у всіх виробників приблизно однакова. Фабрика відгружає великі партії сигарет на крупних оптовиків, які мають власні авто для доставки та склади. Вони своєю чергою розподіляють товар дрібними партіями по регіонам. Продають нелегальні сигарети через ТГ-канали, соціальні мережі та ринки, а доставляють переважно Новою поштою. 

Серед найбільш відомих оптовиків - Кирило Мамонтов, Андрій Кроливець, Брати Трулі, Сергій Горбунов (Макарон) та Мамай, який неодноразово фігурував у кримінальних провадженнях поліції та БЕБ. 

Крім внутрішнього ринку, товар вивозиться за кордон. Зокрема фабрики в Гощі та Тернополі раніше експортували свою продукцію до Китаю, ОАЕ, Сінгапуру, Малазії тощо. 

Нескінченні спроби подолати тінь

З початку повномасштабного вторгнення найбільших результатів у протидії нелегальному ринку тютюну вдалося досягти у 2024. Тоді детективи Бюро економічної безпеки вилучили 16 ліній для виробництва сигарет, було позбавлено ліцензій 3 тютюнові компанії. 

Проте вже у 2025 активність правоохоронців суттєво знизилась. А історія з позбавленням ліцензії Винниківської тютюнової фабрики завершилась поразкою в судах всіх інстанцій.

Втім це далеко не перша спроба влади подолати тінь у тютюновій галузі. 

У листопаді 2019 року СБУ провела обшуки як на фабриці у Жовтих Водах. Тоді у СБУ заявили, що виробників нелегальних сигарет "прикривали" податківці. 

У січні 2020 року Прокуратура Полтавської області оголосила про знищення незаконного виробництва. А наприкінці квітня того ж року після чергових обшуків на фабриці у Жовтих Водах - про ліквідацію злочинної групи, яка організувала незаконне виготовлення тютюнової продукції, заявила вже СБУ.

Згодом співробітники тоді ще ДФС кілька днів проводили обшуки на тій самій  фабриці аби зупинити виробництво контрафакту. Але ліцензії виробника, що завдав збитків бюджету на суму понад 6,5 млрд грн, позбавили лише у другій половині 2022 року. 

У вересні 2023 за дорученням Прем’єр-міністра України була навіть створена міжвідомча робоча група, до якої увійшли Бюро економічної безпеки, Державна податкова служба, Держмитслужба, Держаудитслужба та інші структури. Однак про результати їх спільної роботи практично нічого не відомо. 

Хто має протидіяти чорному ринку сигарет:

БЕБ: досудове розслідування щодо нелегального виробництва та продажу тютюнових виробів, встановлення, притягнення до відповідальності власників незаконного бізнесу, координація інших органів

Національна поліція: виявлення нелегальних точок продажу та виробництва тютюнових виробів під час роботи на територіях

Митниця: посилений контроль за ввезенням сировини та ліній для нелегального виготовлення сигарет

ДПС: контроль за легальними виробниками сигарет, їх податковою звітністю, сплатою податків, перевірки точок продажу підакцизних товарів

Загалом державні інституції значно поступаються нелегалам у адаптивності та ефективності. 

Наприклад, власники нелегальних виробництв часто дізнаються про заплановані слідчі дії ще на етапі отримання санкції, тобто задовго до їх проведення. Це дає можливість підготуватись до обшуку - для того, аби жодна експертиза не підтвердила відповідність відібраних зразків раніше вилученим нелегальним сигаретам, достатньо лише замінити декілька складових на технічних вузлах виробничої лінії. Як результат - суди стають на бік виробників сигарет та повертають арештоване обладнання. 

Закони є - результату немає

Новий закон про державне регулювання виробництва і обігу тютюнових виробів значно розширив повноваження ДПС: цілодобовий доступ до виробництв, контроль обладнання, сировини та акцизних марок. Формально це робить випуск необлікованих сигарет майже неможливим.

Крім того, законодавчо врегульовані втрати під час ферментації та виготовлення тютюнових виробів, що унеможливлює списання тисяч тонн сировини нібито на відходи під час технологічних процесів. Також впроваджені ліцензії на вирощування та ферментацію тютюну.

Втім, як визнає Данило Гетманцев, проблема полягає не у нестачі інструментів, а в корупції та відсутності реального правозастосування: "На рівні закону зроблено навіть більше, ніж потрібно для припинення цих злочинів. У фіскалів та правоохоронців є всі необхідні засоби. Водночас результату немає, і тінь залишається достатньо високою. Висновок - правоохоронці не працюють. Вони імітують протидію, напевно беручи участь у схемах".

Його позицію поділяють члени Американської торгівельной палати, наголошуючи, що “чинна нормативна база вже зараз забезпечує правоохоронні та контролюючі органи достатніми інструментами для істотного скорочення нелегального ринку. Тому ключовим пріоритетом є його ефективне правозастосування”.

Стати фронтменом у війні з тіньовим ринком сигарет мало б Бюро економічної безпеки. Однак зараз робота БЕБ більше схожа на піар-кампанію, ніж на системну боротьбу з нелегальною індустрією.

Тож попри публічні заяви, звернення бізнесу та сигнали міжнародних партнерів, нелегальні сигарети залишаються одним із найбільш маржинальних сегментів тіні, де щомісячні прибутки обчислюються мільйонами доларів. Тоді як держава системно програє у війні за власний бюджет. 

МВФ, Kantar Україна, Голова податкового комітету, Верховна Рада України, Данило Гетманцев , БЕБ, Олександр Цивінський, Винниківська тютюнова фабрика, Григорій Козловський, Маршал Файнест Тобакко, Віталій Кіро, Українське тютюнове виробництво, Владислав Гельзін, Місцева виробнича група, Юрій Карфік, Імперія Табак ЛТД, Володимир Осіпов, Ігор Мустеца, Гоща, Жовті Води, БЕБ, Національна поліція, Митниця, ДПС