Другий фронт чи замороження війни: Галлямов про можливий вибір Путіна

Про це політолог і політичний технолог Аббас Галлямов сказав в інтерв’ю Radio NV.

Аббас Галлямов заявив, що слова Путіна про нібито наближення завершення війни не означають, що Кремль реально готовий визнати проблеми на фронті.

За його словами, для російського диктатора демонструвати, що “все йде за планом”, – це спосіб показувати силу. Галлямов вважає, що Путін сприймає визнання неприємної реальності як слабкість, тому до останнього намагатиметься відривати свою публічну картину від фактичного стану справ.

Політолог порівняв таку логіку з поведінкою диктаторів, які навіть перед очевидною поразкою продовжують говорити про майбутній наступ і перемогу.

Путін наближається до цугцвангу

Галлямов погодився, що Путін дедалі більше рухається до ситуації стратегічного цугцвангу, коли кожен наступний крок може лише погіршувати його становище.

Водночас він зазначив, що називати цей цугцванг абсолютним поки зарано. На його думку, у Кремля ще залишаються ресурси для маневру, але їх стає дедалі менше.

Серед факторів, які тиснуть на Росію, Галлямов назвав українські удари по російській нафтопереробці та нафтоекспортній інфраструктурі, санкції, мілітаризацію економіки і внутрішні перекоси, пов’язані з посиленням ролі силовиків.

За його оцінкою, усе це б’є по економіці та швидко виснажує ресурсну базу Росії. Політолог також нагадав, що Путін веде війну переважно не добровольцями, а найманцями, яким потрібно платити великі гроші.

Сценарій другого фронту

Одним із потенційних маневрів Галлямов назвав спробу відкриття “другого фронту”. За його словами, якщо Путін уперся в Україну і не може досягти бажаного результату, він теоретично може спробувати тиснути на Європу.

Політолог припустив, що Кремль може розглядати удар по Естонії або іншій країні Балтії як спосіб змусити європейців домовлятися з Росією.

За описаною Галлямовим логікою, Путін міг би розраховувати, що Європа, залишившись без чіткої підтримки США, злякається прямої війни і почне просити Кремль зупинитися. Першою вимогою Москви в такому сценарії могло б стати припинення військової та фінансової підтримки України.

Тоді, за задумом Кремля, Україна залишилася б без ресурсів і була б змушена погоджуватися на умови Росії.

Чому це може стати пасткою для Кремля

Водночас Галлямов наголосив, що сценарій другого фронту виглядає як авантюра.

Він зазначив, що така логіка побудована на багатьох “якщо”: якщо Трамп не підтримає європейців, якщо Європа злякається, якщо країни НАТО не чинитимуть спротиву.

Але якщо Естонія, Польща, Німеччина або інші країни чинитимуть опір так само, як це зробила Україна, Путін отримає два фронти замість одного. У такому разі, за оцінкою Галлямова, Росія може остаточно загрузнути у війні.

Політолог порівняв цей ризик із історичним досвідом війни на два фронти, який завершився катастрофою для нацистської Німеччини.

Реакція НАТО і сигнали для Путіна

Галлямов також прокоментував інциденти із зальотом російських безпілотників на територію Румунії. За його оцінкою, реакція НАТО могла виглядати для Путіна і російських “яструбів” слабкою.

Політолог вважає, що для Кремля важливі не лише заяви, а й фізичні дії. На його думку, сильнішою відповіддю могло б бути перекидання підрозділів НАТО ближче до кордонів з Росією.

Галлямов припустив, що такі інциденти можуть бути способом “прощупати” Захід. Він нагадав, що перед повномасштабним вторгненням в Україну Путін також діяв поступово – крок за кроком підвищував рівень ескалації і спостерігав за реакцією.

Чи можливе замороження війни

Говорячи про припущення щодо можливого замороження війни до листопада або до кінця 2026 року, Галлямов зазначив, що не може прогнозувати конкретні строки.

Водночас він вважає, що прямий інтерес Путіна і Росії полягає у зупинці війни, оскільки ресурси для її продовження виснажуються.

За словами політолога, після приходу Дональда Трампа до влади у США з’явилися умови, які могли бути вигідними для Путіна. Серед них – гарантії, що Україна не вступить до НАТО, а також фактичне збереження за Росією захоплених територій.

Галлямов вважає, що Путін у певний момент міг бути внутрішньо готовим до зупинки бойових дій. Але, за його оцінкою, компліментарна позиція Трампа могла створити в Кремля хибну надію, що можна захопити ще більше і поліпшити переговорну позицію.

Пауза у переговорах із США

Окремо Галлямов заявив, що контакти між Москвою і Вашингтоном, імовірно, зберігаються, але сам переговорний процес перебуває на паузі.

За його словами, це стало важливим ходом американської сторони. Поки переговори тривали, Путін залишався для частини російського суспільства “президентом надії”, оскільки люди очікували, що домовленості можуть наблизити завершення війни.

Після паузи у переговорах, за оцінкою Галлямова, Путін ризикує перетворитися на “президента безнадії”. Це може послабити його всередині Росії, оскільки очікування швидкої домовленості зникає.

Політолог вважає, що у відповідь на паузу Кремль може знову вдаватися до ескалації – зокрема масованих ударів або ядерної риторики, щоб повернути увагу США до переговорів.

Читайте нас в Telegram