Ексдержсекретаря МЗС Банькова підозрюють у схемі на 37 млн грн
Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України, а імена ймовірних учасників схеми назвав Центр протидії корупції.
НАБУ офіційно не оприлюднило імен фігурантів, але вказало їхні посади. За даними ЦПК, організатором схеми слідство вважає Олександра Банькова, який обіймав посаду державного секретаря МЗС у 2020-2024 роках.
Ще одним підозрюваним ЦПК назвав Раміза Рамазанова – колишнього керівника апарату держсекретаря МЗС і чинного дипломатичного працівника. За інформацією організації, він працює радником Постійного представництва України при відділенні ООН у Женеві.
Також у справі фігурує Владислав Резніков, якого ЦПК називає керівником громадської організації “Центр сприяння міжнародному співробітництву”. Четвертою підозрюваною є бухгалтер цієї організації, її ім’я публічно не називали.
Як, за версією слідства, діяла схема
НАБУ стверджує, що на початку повномасштабного вторгнення тодішній державний секретар МЗС переконував іноземних донорів і працівників українських дипломатичних установ спрямовувати допомогу на рахунок підконтрольної громадської організації.
Хоча гроші переказували громадській організації, експертиза встановила, що юридично вони мали статус цільових бюджетних коштів спеціального фонду Міністерства закордонних справ. Тобто витрачати їх можна було лише на визначені потреби України.
Далі кошти, за даними слідства, переказували на рахунки підконтрольних фізичних осіб-підприємців і компаній. Після цього гроші надходили до конвертаційних центрів, де їх переводили в готівку.
НАБУ вважає, що легалізовані кошти учасники групи використовували для власного збагачення. Загальна встановлена сума становить понад 37 млн грн – приблизно 1,28 млн доларів за курсом на момент ймовірного злочину.
Як приховували походження грошей
Для створення видимості законного використання пожертв фігуранти нібито виготовляли фіктивні листи та укладали грантові угоди з неправдивими даними.
Такі документи мали пояснити перекази громадської організації підприємцям і компаніям, через які, за версією слідства, виводили гроші.
Що інкримінують підозрюваним
Дії фігурантів кваліфікували за трьома статтями Кримінального кодексу України: шахрайство, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем та легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом.
Йдеться про частину 4 статті 190, частину 5 статті 191 і частину 3 статті 209 Кримінального кодексу.
Слідство продовжується. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних, рух коштів і обставини їхнього використання.
Як у МЗС виявили можливі порушення
У Міністерстві закордонних справ заявили, що можливі зловживання виявили під час внутрішнього аудиту. Згодом їх підтвердила Державна аудиторська служба, після чого матеріали передали правоохоронним органам.
МЗС повідомило, що співпрацює зі слідством і надає правоохоронцям необхідні документи та інформацію.
У НАБУ також підтвердили, що під час розслідування використовували матеріали Державної аудиторської служби.
Повідомлення про підозру не означає доведення вини. Винними фігурантів може визнати лише суд після розгляду доказів і винесення обвинувального вироку.
