Якою буде ситуація з енергетикою влітку 2026 року: чого чекати українцям
Якщо навесні росія знизить інтенсивність ударів по українській енергосистемі, країна зможе відносно стабільно пройти літній період без масштабних блекаутів. Водночас існує ризик, що ситуація з відключеннями світла влітку 2026 року може ускладнитися.
Про це раніше заявляв колишній голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький.
«Якщо росіяни дійсно втратять апетит до обстрілів, то, думаю, ми здатні пройти літо без особливих проблем. Я маю на увазі, що якихось катастрофічних рівнів відключень не буде. Вони можуть бути, але не будуть такими болючими, як, наприклад, влітку 2024-го», — зазначив Кудрицький.
Відключення світла влітку 2026: прогноз
Водночас, за його словами, можливий і інший сценарій — продовження масованих атак на енергетичну інфраструктуру.
«У такій ситуації у нас можуть бути досить неприємні відключення під час періоду літньої спеки. Після того, як закінчиться паводок і, відповідно, зменшиться водність Дніпра і Дністра, зменшиться виробництво електроенергії на гідроелектростанціях (ГЕС). Це буває зазвичай після травня. І ось період, коли починається літня спека, у ГЕС менше ресурсу, щоб виробляти електроенергію, тому що менше води», — зазначив Кудрицький.
Він також нагадав, що атомні електростанції в цей час перебувають у фазі перевантаження палива та ремонтів. Саме тоді за умови інтенсивних атак росіяни можуть створити певні проблеми, подібні до тих, що були влітку 2024 року.
Для підготовки до наступної зими обмаль часу
Колишній очільник «Укренерго» підкреслив, що не поділяє думку про значний запас часу до наступної зими. Він зазначив, що таке твердження має сенс лише з погляду побутових споживачів, оскільки для них ще достатньо часу, щоб придбати бензиновий генератор для приватного будинку або подбати про зарядні станції типу EcoFlow та інші засоби власної автономності. На думку фахівця, лише з цього погляду час справді є.
«Але з точки зору енергосистеми, ті вісім-дев’ять місяців, які залишаються, це дуже мало. І насправді, якщо подивитись на строки, які необхідні для розгортання децентралізованої генерації (а це шість-десять місяців), і додати їх до сьогоднішнього дня, то зрозуміємо, що ми вже запізнюємось, щоб максимально підготуватися до наступної зими. Щодо саме розгортання цієї децентралізованої генерації», — пояснив Кудрицький.
Що слід зробити уряду до наступного опалювального сезону
За його словами, одним із ключових завдань уряду має стати швидке впровадження нових потужностей упродовж весни, літа та осені, щоб до наступного опалювального сезону країна була краще забезпечена децентралізованою генерацією.
Фахівець також наголосив на важливості подальшої дерегуляції, зокрема спрощення підключення до мереж обленерго та «Укренерго».
«Це спростить інвесторам життя, прискорить впровадження нових потужностей і стимулюватиме залучення нових інвестицій у сектор. Державі це нічого не коштуватиме, а зробити можна реально дуже добру справу», — зазначив Кудрицький.
Графіки відключень світла в Україні: прогнози експертів
Експерт Юрій Корольчук зауважив, що постійні атаки рф на енергосистему та складність ремонтів ставлять під загрозу стабільність постачання в Україні.
Фахівець прогнозує, що суттєвого покращення ситуації зі світлом не варто очікувати навіть до наступного опалювального сезону. Попри сезонне полегшення навесні та влітку, дефіцит зберігатиметься, а підготовка до зими залежатиме виключно від відновлення наявних об’єктів. Альтернативні джерела зможуть заживити лише критичну інфраструктуру, оскільки розбудова нової мережі триватиме щонайменше до 2028 року.
За словами експерта Олександра Харченка, енергосистема України залишається стійкою, і вже у квітні-червні завдяки теплу та низькому споживанню графіки відключень можуть повністю скасувати.
Проте у липні та серпні дефіцит повернеться через спеку, роботу кондиціонерів і планові ремонти енергоблоків АЕС.
Харченко зауважив, що повна відмова від обмежень у довгостроковій перспективі за оптимістичним сценарієм можлива лише через три роки, а за реалістичним — через 4-5 років, ближче до 2030 року.
