Європа готується до ризику війни з Росією: чому наступні два роки вважають небезпечними
Про це пише Politico з посиланням на європейських політиків, дипломатів і оборонних посадовців.
Європейські уряди обговорюють ризик того, що Росія може використати найближчі рік-два для тиску на НАТО.
За даними Politico, оборонні чиновники та законодавці побоюються, що Кремль може вважати цей період зручним для перевірки рішучості Заходу.
Причина – Дональд Трамп усе ще перебуває в Білому домі, а Євросоюз ще не встиг повністю посилити власні військові можливості.
Фінський євродепутат Міка Аалтола заявив, що “щось може статися дуже скоро”, бо у Росії є “вікно можливостей”.
За його словами, США відходять від Європи, трансатлантичні відносини перебувають у складному стані, а ЄС ще не готовий самостійно взяти на себе всі оборонні функції.
Чи може Росія напасти на країну НАТО
Оборонні чиновники та політики не виключають наземного наступу Росії на країну НАТО.
Водночас один високопоставлений дипломат НАТО і троє високопоставлених європейських оборонних посадовців вважають такий сценарій малоймовірним.
Причина – Росія виснажена війною проти України.
Найімовірнішим сценарієм, за оцінками співрозмовників Politico, може бути не масштабний наступ, а точкова або неоднозначна операція.
Йдеться про дії, які можуть створити політичну невизначеність усередині НАТО.
Мета такої операції – посіяти розкол між союзниками щодо того, чи достатньо вона серйозна для застосування статті 5 НАТО.
Стаття 5 передбачає, що напад на одного союзника розглядається як напад на всіх.
Однак Трамп раніше називав НАТО “паперовим тигром”.
Його каденція має завершитися у січні 2029 року.
Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс вважає, що Путін може спробувати “горизонтальну ескалацію” проти іншого сусіда, щоб уникнути принизливих переговорів з Україною.
Які сценарії розглядають у Європі
За словами Аалтоли, Росія навряд чи почне очевидну операцію там, де НАТО сильне, наприклад на польському кордоні.
Натомість удар може мати іншу форму.
Це може бути операція з використанням дронів.
Також можливі дії в Балтійському морі.
Ще один варіант – активність в Арктиці або спроба тиску на невеликі острови.
Аалтола також згадав російський “тіньовий флот”, який, за його словами, вже частково мілітаризований.
“Атака дронами не потребує військ, не потребує перетину кордону”, – пояснив він.
На його думку, Кремль міг би спробувати тиснути на європейських союзників України і водночас уникнути прямої реакції США.
Якщо не буде чіткого нападу через кордон, Вашингтон може заявити, що це не має стратегічного значення.
Аалтола вважає, що Росія може саме на це і розраховувати.
Чому Європа говорить про небезпечний період
Європейські оборонні витрати різко зросли після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Однак ефект від цих витрат стане відчутним не одразу.
Згідно з оборонною дорожньою картою ЄС, блок хоче бути готовим до стримування противників і відповіді на агресію до 2030 року.
Саме розрив між нинішніми ризиками і майбутньою оборонною готовністю Європи створює відчуття небезпечного періоду.
Європейські політики також враховують позицію США.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що найбільшою загрозою для трансатлантичної спільноти є “тривалий розпад нашого альянсу”.
За даними Politico, якщо республіканці покажуть слабкий результат на проміжних виборах у США в листопаді, Трамп може ще жорсткіше тиснути на НАТО і Європу, щоб повернути підтримку своєї бази перед виборами 2028 року.
США вже оголосили про виведення 5 тис. американських військових із Німеччини.
Трамп також погрожував подібними кроками щодо Італії та Іспанії.
Один із європейських оборонних посадовців вважає, що через внутрішню політичну ситуацію у США існує ризик ще гіршого повороту в американській позиції щодо НАТО.
На його думку, ЄС має “інвестувати багато і разом”, щоб бути готовим захищати себе.
Балтія, Україна і скепсис НАТО
Президент України Володимир Зеленський в одному з телевізійних інтерв’ю припустив, що Росія може готувати крок проти “однієї з країн Балтії, наприклад”.
У Києві також заявляли, що Балтійські країни можуть бути цілями через підтримку України.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга сказав журналістам, що Росія “надсилає сигнал”, звинувачуючи Балтійські країни в тому, що вони нібито дозволяють українським дронам використовувати свій повітряний простір.
Водночас політики у Балтії намагаються зменшити рівень тривоги.
Президент Естонії Алар Каріс заявив Politico, що Росія дуже зайнята Україною і, на його думку, не має достатньої спроможності вести війну ще й проти Балтійських країн.
Схожу позицію висловили дипломат НАТО і троє європейських оборонних посадовців.
Один із них назвав сценарій прямого нападу Росії на НАТО “дуже малоймовірним”.
За його словами, навіть у Путіна “суїцидальна тенденція має межі”, особливо якщо немає очевидної і негайної вигоди.
Інший європейський оборонний чиновник зазначив, що Росія бачить себе у довгостроковій конфронтації із Заходом.
Однак, за нинішньою оцінкою, короткострокової військової загрози НАТО немає через залученість Росії у війну проти України.
Водночас він наголосив, що Європа має залишатися пильною, бо Росія може неправильно оцінити єдність і рішучість союзників.
Третій посадовець назвав війну на два фронти “дуже, дуже ризикованою стратегією” для Путіна.
За його словами, Європа зараз активно просувається у зміцненні власної оборони.
Попри це президент Естонії визнав, що повністю виключати небезпеку не можна.
“Ніколи не знаєш. І ніхто не очікував війни в Україні”, – сказав Каріс.
За його словами, Естонія залишається настороженою, готовою і “тримає очі відкритими”.
Чому частина політиків проти заспокоєння
У Європі немає єдиної оцінки того, наскільки серйозною є негайна російська загроза.
З одного боку, політики з Фінляндії та Литви закликають терміново посилювати протиракетну оборону і загальну оборонну готовність.
Вони також вказують на затримки американських поставок зброї через війну в Ірані.
З іншого боку, в Естонії та самому НАТО побоюються, що надмірна тривога лише грає на користь Путіну.
Аалтола, однак, вважає, що применшення загрози може створити в Європі хибне відчуття безпеки.
За його словами, це небезпечно для демократичних країн, бо без усвідомлення ризику ресурси не виділятимуться на оборону.
Фінський євродепутат Вілле Нііністьо також зазначив, що Росія не є всесильною.
Однак, за його словами, відчай теж може бути небезпечним.
У його оцінці, навіть невелика психологічна дія Росії може бути спрямована на те, щоб налякати Європу, послабити її і зменшити підтримку України.
Як повідомляв ThePublic, Європарламент закликав розширити відповідальність Росії за війну проти України
Читайте нас в Telegram
