Європа стримує новий стрибок цін через війну на Близькому Сході
Про це повідомляє Bloomberg.
Європейські уряди поспіхом готують антикризові кроки, щоб стримати зростання цін на енергоносії та продукти харчування на тлі війни на Близькому Сході.
У Німеччині вирішили обмежити зміну цін на автозаправках одним разом на добу. Про це в середу оголосив міністр економіки країни.
Греція на найближчі три місяці обмежить прибутки від продажу пального та продуктів харчування.
Італія, зі свого боку, розглядає можливість використати додаткові надходження від ПДВ, отримані через подорожчання пального, щоб пом’якшити удар по споживачах і покарати компанії, які намагаються заробити на кризі.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила законодавцям, що уряд зробить усе можливе, аби не допустити спекуляцій на кризі.
За її словами, Рим уважно стежить за можливими економічними наслідками війни в Ірані.
Такі рішення показують, наскільки серйозно в Європейському Союзі сприймають ризик нового інфляційного сплеску, спричиненого війною в Ірані.
Конфлікт фактично паралізував потоки товарів та енергії через Ормузьку протоку і поставив ЄС у залежність від жорсткішої конкуренції на світовому ринку.
Наступного тижня лідери Євросоюзу мають зібратися в Брюсселі, щоб обговорити, зокрема, шляхи зниження витрат на енергоносії.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Брюссель розглядає можливість обмеження цін на природний газ.
Цей крок є частиною ширших зусиль, спрямованих на зменшення впливу вартості газу на рахунки за електроенергію.
Подібний механізм ЄС уже запроваджував під час енергетичної кризи після вторгнення Росії в Україну, хоча тоді його так і не довелося запускати.
За словами фон дер Ляєн, лише за 10 днів іранського конфлікту європейські платники податків уже заплатили додаткові 3 млрд євро за імпорт викопного палива.
Вона назвала це ціною залежності Європи.
Паралельно країни ОЕСР у середу погодили найбільший в історії викид нафти з аварійних запасів.
Йдеться про 400 млн барелів, які координує Міжнародне енергетичне агентство.
Ще до ударів США та Ізраїлю по Ірану Європа вже шукала способи не допустити закриття підприємств через високі витрати на енергію.
Серія криз - від пандемії Covid-19 до війни в Україні - уже призвела до стрибка цін на ключові товари і підживила популізм у країнах ЄС.
Нова нестабільність на Близькому Сході ще більше посилила прагнення національних урядів знайти швидкі рішення.
Від початку конфлікту ціни на газ у Європі зросли приблизно на 50%.
Ціни на нафту піднялися приблизно на 25%.
Ще минулого місяця Італія почала окремо знижувати внутрішні ціни на енергоносії ще до останнього стрибка, ухваливши указ, який прибирає витрати на викиди вуглецю з рахунків за електроенергію.
Тепер італійські посадовці сподіваються просунути це рішення далі.
Інші країни, зокрема Польща та Чехія, також закликали послабити частину системи торгівлі викидами ЄС, яка є одним із ключових елементів кліматичного регулювання блоку.
На їхню думку, це могло б зменшити навантаження на бізнес.
Австрія пообіцяла спрямувати споживачам будь-які додаткові податкові надходження, отримані через подорожчання пального.
У середу там оголосили про низку заходів, серед яких продовження програми стратегічних запасів газу на 20 терават-годин, перенесення обмеження цін на електроенергію для домогосподарств на липень і зобов’язання для постачальників пального підвищувати ціни не частіше трьох разів на тиждень.
Франція поки лише оцінює можливі заходи.
Французький уряд стежить за ціновими аномаліями на автозаправках і в четвер проведе нараду, де обговорить способи захисту споживачів від зростання витрат.
У Європі також побоюються, що чим довше триватиме іранський конфлікт, тим відчутнішим буде стрибок цін.
Член Ради керуючих Європейського центрального банку Петер Казимир заявив, що через війну та її вплив на інфляцію регулятор може бути змушений підвищити процентні ставки раніше, ніж очікувалося.
Він наголосив, що в разі потреби ЄЦБ буде готовий діяти.
