Європейські країни окреслили внесок у миротворчі зусилля для України після війни
Після зустрічі Коаліції охочих у Парижі низка європейських держав оприлюднила свої підходи до участі у забезпеченні миру в Україні після завершення бойових дій. Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, що його країна готова взяти на себе частину міжнародних миротворчих зусиль одразу після припинення війни. За його словами, внесок Бельгії буде зосереджений на повітряній і морській складових, а також на підготовці військових. Він наголосив, що ці заходи мають спиратися на надійну підтримку Сполучених Штатів і моніторинг під їхнім керівництвом для ефективного стримування та довгострокової стабільності.
Про готовність долучитися до гарантій безпеки заявила і Швеція. Прем’єр-міністр Ульф Крістерссон повідомив, що після укладення мирної угоди його країна може надати винищувачі Gripen для повітряного спостереження над Україною, ресурси для розмінування Чорного моря та продовжити підготовку українських військових. Водночас він підкреслив, що такі кроки можливі лише після досягнення миру, за наявності чітких правил застосування багатонаціональних сил і схвалення парламенту.
На цьому тлі прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш зайняв стриманішу позицію. Він заявив, що Прага не відправлятиме своїх військових в Україну, але готова підтримати окремі пункти спільної декларації Коаліції охочих, які стосуються дій після досягнення перемир’я. Бабіш також нагадав, що Чехія прийняла близько 700 тисяч українських біженців, з яких нині залишаються близько 400 тисяч, що становить приблизно 6 відсотків населення країни.
Загалом учасники зустрічі підтвердили, що подальші рішення щодо миротворчих і безпекових механізмів для України напряму залежатимуть від досягнення угоди про припинення вогню та активної ролі США.
Фото: Getty image
