Кабмін затвердив новий порядок використання коштів Держфонду регіонального розвитку

Про це повідомляє портал «Децентралізація» з посиланням на Міністерство розвитку громад та територій України.

8 липня уряд затвердив два документи: новий порядок використання коштів ДФРР та порядок оцінки і пріоритезації середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій регіонів і територіальних громад.

У Мінрозвитку пояснюють, що нові правила мають зробити систему відбору проєктів більш прозорою і наблизити її до підходів політики згуртованості Європейського Союзу. Йдеться не просто про ручний розподіл коштів між областями, а про фінансування проєктів, які мають бути прив’язані до стратегій розвитку громад і регіонів.

Скільки грошей передбачено

У державному бюджеті на 2026 рік для Державного фонду регіонального розвитку заклали 2 млрд грн. Із цієї суми 30% мають спрямувати на проєкти, які виконують завдання Державної стратегії регіонального розвитку, а 70% — на проєкти, визначені регіональними стратегіями та стратегіями територіальних громад.

Тобто орієнтовно 600 млн грн мають піти на проєкти в межах державної стратегії, а близько 1,4 млрд грн — на проєкти, які подадуть регіони та громади.

Чому сума викликає питання

Формально ДФРР мав би бути значно більшим. У Бюджетному кодексі передбачено норму, за якою фонд має визначатися в обсязі не менше 1,5% прогнозного обсягу доходів загального фонду держбюджету. Але дію цієї норми на 2026 рік зупинили.

Ще під час підготовки бюджету парламентський бюджетний комітет звертав увагу, що у проєкті бюджету на ДФРР закладено лише 2 млрд грн, тобто 0,08% прогнозного обсягу відповідних доходів. У Бюджетній декларації на 2026–2028 роки на цей фонд на 2026 рік передбачали 30 млрд грн.

У поясненнях до бюджету це пов’язували з тим, що через війну пріоритетом залишаються видатки на ЗСУ, інші військові формування, правоохоронні органи та захист держави.

Які проєкти можуть отримати гроші

За новим порядком кошти ДФРР мають спрямовуватися на середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій регіонів і громад. Такі плани повинні відповідати Державній стратегії регіонального розвитку, регіональним стратегіям і стратегіям територіальних громад.

Іншими словами, громада або область не зможе просто подати будь-який об’єкт. Проєкт має бути вписаний у стратегічні документи та пройти оцінку за встановленими критеріями.

Новий порядок також розмежовує повноваження учасників процесу підготовки, оцінки та пріоритезації інвестиційних планів. Оцінювати їх мають за єдиною методологією на основі показників соціально-економічного розвитку та визначених критеріїв.

Де головний ризик

Сам по собі новий порядок не означає, що гроші вже розподілені між конкретними об’єктами. Він запускає механізм, за яким ці проєкти мають відбирати.

Саме на цьому етапі виникає ключове питання: які об’єкти першими отримають фінансування. Після масованих російських атак для громад найбільш чутливими залишаються житло для людей, які втратили домівки, критична інфраструктура, водопостачання, тепло, електрика та підготовка до зими.

У Мінрозвитку раніше називали серед пріоритетів бюджету-2026 житлову підтримку людей, які постраждали через війну, відновлення критичної та соціальної інфраструктури, а також публічні інвестиційні проєкти у сферах житла, транспорту, муніципальної інфраструктури та послуг.

Чи будуть проєкти відкритими

У повідомленні про новий порядок поки немає переліку конкретних об’єктів, які претендують на фінансування з ДФРР. Саме публікація такого списку до початку фактичного розподілу коштів могла б зняти частину запитань.

Для суспільства важливо бачити не лише загальну суму — 2 млрд грн, а й назви проєктів, їхню вартість, громади-отримувачі, рівень готовності та причини, чому саме ці об’єкти стали пріоритетними.

Це особливо важливо в умовах війни, коли будь-які бюджетні інвестиції конкурують із потребами оборони, відновлення житла, ремонту критичної інфраструктури та підготовки громад до зими.

Що показав попередній досвід ДФРР

У 2025 році уряд уже розподіляв кошти ДФРР на пріоритетні інвестиційні проєкти. Тоді 1 млрд грн спрямували на 48 проєктів у 16 областях. Серед них були укриття, заклади охорони здоров’я, школи, дитсадки, водопостачання та водовідведення.

Тоді найбільші обсяги фінансування отримали Харківська, Херсонська, Київська та Львівська області. Частину коштів спрямовували за територіально-орієнтованим підходом: 50% — на прифронтові регіони, 30% — на центральні області, 20% — на західні регіони.

Що змінюється для громад

Нова модель ДФРР є частиною ширшої реформи управління публічними інвестиціями. Мінфін пояснював, що держава створює єдину цифрову екосистему, яка має охопити всі етапи інвестиційного циклу — від планування і відбору проєктів до моніторингу та оцінки результатів.

Основою цієї екосистеми має стати інтеграція DREAM, системи LOGICA, казначейських систем, електронних закупівель та інших державних ресурсів. Мета — зменшити дублювання, підвищити якість даних і зробити використання публічних коштів більш підзвітним.

Для громад це означає, що шанс на фінансування дедалі більше залежатиме не від політичних домовленостей, а від якості підготовки проєкту, його відповідності стратегії, готовності до реалізації та прозорості даних.

Що важливо зараз

Головна інтрига не в самому порядку використання ДФРР, а в майбутньому списку проєктів. Якщо серед них будуть житло для постраждалих, вода, тепло, укриття, лікарні та критична інфраструктура, фонд може стати реальним інструментом стійкості громад.

Якщо ж у переліку з’являться другорядні об’єкти, питання до пріоритетів неминуче посиляться. У воєнний час розвиткові проєкти мають витримувати просту перевірку: чи допомагають вони людям пережити наслідки атак, зиму і щоденні ризики війни.

Читайте нас у Telegram.