Майже 800 ФОПів потрапили у чорний список АМКУ через тендерні змови
Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на зведені відомості АМКУ щодо спотворення результатів торгів. Сам Антимонопольний комітет публікує такі відомості на своєму офіційному сайті.
До цього переліку потрапляють компанії та ФОПи, яких АМКУ притягнув до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії під час торгів.
Йдеться про ситуації, коли учасники закупівлі лише формально конкурують між собою, а насправді домовляються про результат тендеру. У таких випадках держава або громада можуть переплачувати за товари, роботи чи послуги, а інші учасники ринку втрачають шанс чесно виграти закупівлю.
Скільки ФОПів потрапили до переліку
Станом на кінець червня 2026 року у чорному списку АМКУ було 797 ФОПів. Це 30% від усіх бізнесів, які перебувають у цьому переліку.
Кількість таких підприємців зростає. У 2024 році АМКУ ухвалив 242 рішення щодо ФОПів, у 2025 році — вже 306. Це був найбільший показник за останні десять років. У 2026 році перелік поповнився ще 186 підприємцями, яких Комітет визнав учасниками антиконкурентних узгоджених дій.
Де таких ФОПів найбільше
Найбільше підприємців із чорного списку зареєстровано у Львівській області — 95 ФОПів. Це майже 12% від загальної кількості таких підприємців у переліку.
Далі йдуть Дніпропетровська область — 81 ФОП, Київ — 78, Вінницька область — 52 та Івано-Франківська область — 39.
Це не означає, що саме в цих регіонах відбувається найбільше змов у закупівлях. Дані показують місце реєстрації підприємців, яких АМКУ вже визнав порушниками у конкретних справах.
У яких галузях найбільше порушників
Найбільша група ФОПів із чорного списку працює в оптовій торгівлі. Таких підприємців 231, тобто 29% від загальної кількості ФОПів у переліку.
Ще 139 підприємців займаються роздрібною торгівлею. Також у списку є 47 ФОПів зі сфери громадського харчування, 33 — зі спеціалізованих будівельних робіт і 32 — з будівництва будівель.
Тобто найбільша концентрація порушників — у сферах, де держава, комунальні підприємства та бюджетні установи регулярно закуповують товари, ремонтні роботи, харчування, послуги або будівництво.
Які наслідки для підприємця
Потрапляння до чорного списку АМКУ має практичні наслідки для бізнесу. Протягом трьох років після рішення АМКУ такий учасник може бути відсторонений від участі в публічних закупівлях. Саме тому замовники перевіряють цей перелік перед визначенням переможця тендеру.
Після змін до законодавства АМКУ також веде відкритий державний реєстр суб’єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за спотворення результатів торгів. Доступ до інформації з такого реєстру є вільним і безоплатним.
Тендерна змова — це не просто порушення правил закупівлі. У воєнний час вона напряму б’є по бюджетах громад, лікарень, шкіл, військових закупівель і відновлення інфраструктури.
Коли учасники домовляються між собою, конкуренція зникає, а ціна для держави може залишатися завищеною. У результаті за ті самі гроші громада отримує менше товарів, робіт або послуг.
Показово, що майже третину чорного списку АМКУ становлять саме ФОПи. Це руйнує уявлення, що тендерні змови — проблема лише великих компаній. У закупівлях ризики можуть виникати і на рівні малого бізнесу, особливо там, де регулярно повторюються одні й ті самі учасники, схожі пропозиції та передбачувані переможці.
Читайте нас у Telegram.