Орден Білого Орла став пасткою для президента Польщі
Загострення у відносинах між Україною та Польщею триває вже другий тиждень. Однак події останніх днів показали нову тенденцію: жорстка позиція Варшави щодо Києва і відмова від компромісів поступово стають проблемою для польської сторони.
8 червня капітул Ордену Білого Орла, найвищої нагороди Польщі, розглядав запит президента Кароля Навроцького про позбавлення цієї відзнаки президента України Володимира Зеленського.
Причиною стало рішення про присвоєння одному з підрозділів ЗСУ почесного найменування “Імені героїв УПА”.
Чому рішення Зеленського спричинило кризу
Рішення українського президента викликало різку реакцію у Польщі. Воно ситуативно об’єднало навіть політичних опонентів, а суспільна реакція також була майже одностайною.
Назвати польську відповідь надмірною наважилися лише окремі діячі культури та інтелектуали.
Показовою стала ситуація із заступником міністра науки Анджеєм Шептицьким. Він лише описав українське бачення ситуації з УПА, не солідаризуючись із ним.
Втім, навіть такий обережний відступ від загальної лінії критики України став неприйнятним для польських правих. У Польщі почали лунати вимоги або звільнити Шептицького, або відправити у відставку уряд Дональда Туска.
Як Навроцький міг використати орден проти Туска
Історію з Орденом Білого Орла багато хто розглядав і як шанс для Кароля Навроцького атакувати уряд.
За польським законодавством, рішення про позбавлення Зеленського ордена набуло б чинності лише після схвалення прем’єра. Дональд Туск не поділяє ентузіазму правих щодо такого кроку, однак саме на нього могла б лягти частина відповідальності.
У такій ситуації Туск опинився б перед вибором: отримати критику всередині країни або зіткнутися із зовнішньополітичними наслідками.
За цих обставин позбавлення Володимира Зеленського найвищої нагороди Польщі або принаймні запуск цього процесу президентом виглядали як питання найближчих днів.
Однак засідання капітулу 8 червня завершилося без наслідків. Канцелярія президента Польщі не оприлюднила висновок органу і заявила, що Кароль Навроцький “ухвалить рішення у відповідний час”.
Польські політики заговорили про деескалацію
Також 8 червня з’явилися перші заяви польських політиків, які можна сприймати як сигнал до зниження напруги у відносинах з Україною.
Прем’єр Дональд Туск закликав Володимира Зеленського і Кароля Навроцького до відвертої розмови.
“Співпраця лежить в інтересах обох наших держав і народів, а конфлікт – в інтересах Москви. Гадаю, це очевидно для нас усіх”, – заявив Туск.
За зменшення напруження виступив і спікер Сейму Влодзімеж Чажастий. Він закликав бути “мудрішими”, щоб не допустити масштабування конфлікту.
Ще відвертіше висловився колишній спікер Сейму Шимон Головня. За його словами, відкликання ордена у президента країни, яка воює за незалежність, завдасть більше шкоди самій Польщі, ніж Володимиру Зеленському.
Водночас Головня після провалу на президентських виборах 2025 року втратив і посаду спікера, і керівництво створеної ним партії. Тому він може дозволити собі публічно говорити те, що чинні політики не озвучують напряму.
Чому конфлікт став проблемою для Польщі
Події 8 червня показали, що у Польщі виявилися неготовими до настільки високого рівня конфлікту з Україною.
Можна припустити, що гучні заяви Навроцького і представників його канцелярії будувалися на розрахунку, що українська сторона швидко піде на поступки і скасує рішення про найменування підрозділу. У такому разі президент Польщі міг би записати собі в актив “перемогу над бандерівцями”.
Показово, що відповідно до статуту Ордену Білого Орла, для позбавлення когось цієї нагороди президенту Польщі не потрібне погодження капітулу.
Навпаки, саме капітул може ініціювати такий процес, але остаточне рішення залишається за очільником держави незалежно від висновку експертів.
Це додатково свідчить, що звернення до капітулу було потрібне Навроцькому насамперед як інструмент тиску на Київ.
Після візиту до Варшави голови Офісу президента України Кирила Буданова у польські медіа злили інформацію про нібито готовність Києва відкликати рішення щодо “героїв УПА”. За даними “Європейської правди”, ця інформація була фейковою і безпідставною.
Чому Київ не пішов на поступки
Небажання Києва відкликати рішення має підстави.
Такий крок міг би тимчасово зняти нинішню проблему, однак створив би значно гостріші виклики на майбутнє. Фактично це легалізувало б право Варшави редагувати українську історію і вимагати її викладення у найбільш прийнятному для Польщі вигляді.
Для Києва такий сценарій є неприйнятним.
Додатковим сигналом стало рішення Володимира Зеленського змінити аеропорт базування свого літака з польського Жешува на Кишинів. Це демонструє, що українська сторона не піддається на тиск.
Водночас джерело кризи не зникло.
Антиукраїнська істерика, яка тривала останніми днями у польських медіа, свідчить, що суспільний запит на “покарання невдячних українців” залишається дуже високим.
Є підстави прогнозувати, що ця тема стане однією з ключових і на парламентських виборах 2027 року, як це вже було під час президентських виборів 2025 року.
Які страхи з’явилися у польській політиці
Нинішні заяви польських політиків демонструють і нові страхи щодо України. Вони доповнюють старі тези, зокрема про “українізацію Польщі”.
Насамперед польських політиків турбує, що залежність Києва від підтримки Варшави суттєво знизилася.
У 2022 році польська допомога була ключовою для здатності України воювати. Однак поступово Польща опинилася у тіні більш масштабної підтримки з боку інших європейських країн.
Відповідно, знижується і можливість погрожувати обмеженням або припиненням цієї допомоги. У разі потреби країни Західної та Північної Європи можуть компенсувати припинення підтримки з боку Польщі.
Крім того, затяжна криза у відносинах ставить під сумнів обіцянки польських політиків добитися найкращих умов для польського бізнесу під час розподілу контрактів на відновлення України.
Одночасно це посилює побоювання, що зовнішня політика Києва дедалі більше орієнтуватиметься на Берлін, а не на Варшаву.
Як конфлікт ударив по Навроцькому
Поєднання цих страхів із польським стереотипом про “невдячність українців” і давніми фобіями сприяє появі у правому середовищі дивних з української точки зору теорій.
Зокрема, йдеться про версію, що ініціатором нинішнього загострення є Німеччина та її канцлер Фрідріх Мерц. За цією теорією, німці нібито прагнуть заблокувати вступ України до ЄС, але чужими руками.
У такій ситуації конфлікт з Україною, який мав принести Каролю Навроцькому політичні дивіденди, став для нього пасткою.
Він іміджево вклався в ініціативу з позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Тому відмова від цієї ідеї може стати для Навроцького репутаційним ударом.
Однак реалізація цієї погрози також завдасть удару – передусім по Польщі. Саме це польські політики вже почали публічно озвучувати.
Для України нинішня ситуація, попри напруження, може стати шансом на оздоровлення відносин із сусідом і стратегічним союзником.
Винесення історичних питань за межі політичних відносин між Києвом та Варшавою могло б піти на користь обом країнам. Винятком залишаються лише ті політики, які будують власний імідж на критиці та шантажі сусідньої держави, що веде війну за виживання.
Читайте нас в Telegram
