«Миколаївводоканал» наймає колекторів: юристи пояснили, чи це законно
Ексклюзивні коментарі для ThePublic надали адвокатка, керівниця ЮК «Prima Leader Group» Діна Дрижакова та адвокатка, кандидатка юридичних наук, керуюча Адвокатського бюро «Анни Даніель» Анна Даніель.
Напередодні ThePublic повідомляв, що МКП «Миколаївводоканал» оголосило тендер на 1,24 млн грн для залучення колекторського агентства. Підряднику планують передати претензійну роботу щодо боргів за водопостачання та водовідведення на суму 6,2 млн грн.
Після публікації редакція отримала запитання читачів: чи має право комунальне підприємство наймати колекторів, чи законно передавати їм персональні дані абонентів та які права залишаються у споживачів.
Щоб отримати відповіді, ThePublic звернувся за роз'ясненнями до двох незалежних адвокаток.
Чи законно комунальному підприємству наймати колекторів
Обидві експертки зазначають: чинне законодавство не містить прямої заборони для комунальних підприємств укладати договори із приватними компаніями для досудової роботи із заборгованістю.
За словами Анни Даніель, йдеться не про передачу права стягувати борги, а про залучення стороннього виконавця для претензійної роботи.
«Комунальні підприємства мають право укладати договори з третіми особами на надання юридичних чи інформаційних послуг, зокрема для досудового врегулювання заборгованості. Це вважається аутсорсингом претензійної роботи», — пояснила ThePublic Анна Даніель.
Адвокатка зазначає, що така можливість випливає з положень Цивільного кодексу України, який регулює договори про надання послуг та договори доручення.
Водночас повноваження таких компаній залишаються суворо обмеженими.
«Колекторська компанія не має права здійснювати примусове стягнення — арештовувати майно, блокувати рахунки чи вчиняти будь-які виконавчі дії. Це можуть робити виключно органи державної виконавчої служби або приватні виконавці й лише після рішення суду», — наголосила вона.
Чому колектори за комунальні борги відрізняються від банківських
Одним із головних юридичних нюансів є те, що борги за житлово-комунальні послуги та банківські кредити регулюються різними нормами.
У 2021 році в Україні набув чинності так званий антиколекторський закон — Закон №1349-IX, який встановив жорсткі правила роботи колекторських компаній під час врегулювання простроченої заборгованості за споживчими кредитами.
Однак, як пояснюють адвокатки, борги за водопостачання, водовідведення чи інші житлово-комунальні послуги не є споживчими кредитами.
«Борги за комунальні послуги не є споживчими кредитами. Тому НБУ прямо не регулює і не штрафує колекторів за порушення правил роботи з комунальними боргами», — зазначила Анна Даніель.
Втім це не означає, що такі компанії можуть діяти безконтрольно.
За словами адвокатки, вони зобов'язані працювати відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів», Цивільного кодексу України та Кримінального кодексу України.
Діна Дрижакова також звертає увагу ще на один важливий нюанс.
«Спеціального закону, який би прямо забороняв водоканалам наймати компанії для роботи з боржниками, немає. Водночас Закон №2456-IX встановлює окремі обмеження щодо примусового стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Проте досудове інформування боржників прямо не заборонене», — пояснила адвокатка.
Йдеться про Закон №2456-IX.
Найбільше питань виникає щодо персональних даних
Саме передача інформації про боржників приватній компанії, на думку обох адвокаток, може стати найбільш дискусійним питанням.
Анна Даніель вважає, що без належної правової підстави така передача може суперечити законодавству.
«Передача ПІБ, номера телефону, адреси та суми боргу сторонній приватній компанії без чіткої згоди абонента може бути прямим порушенням законодавства про захист персональних даних. Єдиний законний шлях передачі даних без згоди — звернення підприємства до суду або передача матеріалів виконавцю на підставі судового рішення», — зазначила адвокатка.
Вона нагадує, що порядок обробки персональних даних визначає Закон України «Про захист персональних даних».
Водночас Діна Дрижакова зазначає, що ситуація залежить від умов договору між підприємством та споживачем.
«Коли споживач укладає договір про постачання води або приєднується до публічного договору, там часто міститься пункт про згоду на передачу персональних даних третім особам для здійснення розрахунків та стягнення заборгованості. Якщо така згода є — передача може бути законною. Якщо договору немає або згоду було відкликано — це вже може бути порушенням законодавства.»
За словами адвокатки, навіть за наявності такої згоди підприємство повинно передавати лише мінімально необхідний обсяг інформації.
«Передача номерів телефонів, особливо якщо вони не були зазначені самим споживачем у письмовому договорі, або передача даних третіх осіб — родичів чи сусідів — є грубим порушенням законодавства.»
Що робити, якщо телефонують колектори
Обидві адвокатки радять не поспішати обговорювати борг телефоном і насамперед перевірити, хто саме телефонує.
За словами Анни Даніель, насамперед варто записати розмову, попросити співрозмовника представитися, назвати компанію, пояснити підставу звернення та повідомити, на підставі якого договору він представляє інтереси комунального підприємства.
«Запитайте назву компанії, ПІБ оператора, підставу дзвінка та номер договору між комунальним підприємством і цією компанією», — рекомендує адвокатка.
Діна Дрижакова наголошує, що споживач має повне право вимагати документи, які підтверджують повноваження колекторської компанії.
«Я вас не знаю. Надішліть мені офіційне письмове повідомлення із завіреними копіями договору між вами та КП "Миколаївводоканал", а також документами, що підтверджують ваші повноваження. До отримання цих документів людина має право не продовжувати розмову», — пояснила адвокатка.
Анна Даніель також звертає увагу, що людина може взагалі відмовитися від телефонного спілкування.
«Споживач може офіційно заявити: "Я відмовляюся від спілкування з вашою компанією. Усі питання вирішуйте безпосередньо з водоканалом або через суд". Колектори не мають процесуального статусу, їхні дзвінки — це добровільне спілкування, від якого людина може відмовитися», — зазначила вона.
Куди звертатися у разі погроз або тиску
Якщо представники колекторської компанії погрожують, чинять психологічний тиск або використовують незаконні методи впливу, юристки радять фіксувати всі розмови та повідомлення.
За словами Анни Даніель, залежно від ситуації можуть застосовуватися положення Кримінального кодексу України, зокрема:
- стаття 189 — вимагання;
- стаття 355 — примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань.
Якщо ж ідеться про незаконне використання персональних даних, адвокатка рекомендує звертатися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Діна Дрижакова додає, що у випадку, якщо компанія внесена до реєстру НБУ як колекторська, громадяни можуть звернутися зі скаргою й до Національного банку щодо порушення етичних правил роботи.
Чому водоканал не використовує власний юридичний відділ
На думку юристок, таке рішення може пояснюватися великим обсягом роботи.
Для стягнення тисяч невеликих боргів необхідно підготувати значну кількість позовів або заяв про видачу судових наказів, сплатити судовий збір та супроводжувати кожну справу.
«Для стягнення боргів із тисяч дрібних абонентів потрібно підготувати тисячі позовних заяв або судових наказів. Власному юридичному відділу часто фізично не вистачає ресурсу вести такий масив технічної роботи — дзвінки, листування, підготовку претензій. Саме тому підприємства нерідко передають претензійну роботу на аутсорсинг», — пояснила Анна Даніель.
Діна Дрижакова погоджується, що комунальне підприємство, найімовірніше, пояснюватиме закупівлю саме оптимізацією роботи юридичної служби та бажанням спочатку врегулювати питання без звернення до суду.
Чи виправдано витрачати 1,24 млн грн
Окремо адвокатки прокоментували економічну доцільність закупівлі.
Нагадаємо, очікувана вартість послуг становить 1,24 млн грн, тоді як сума боргів, яку планують передати колекторам, — 6,2 млн грн.
Анна Даніель зазначає, що така комісія відповідає середнім ринковим показникам.
«Закладені 20% — це стандартний середній відсоток комісії на ринку колекторських та юридичних послуг в Україні. З точки зору бізнес-логіки повернення 80% безнадійної заборгованості може бути вигідним.»
Водночас вона наголошує, що ключове значення матимуть умови договору.
«Для комунального підприємства критично важливо, щоб у тендерній документації було чітко прописано: оплата здійснюється як відсоток від фактично стягнутих коштів, а не фіксовано за сам факт роботи. Якщо підрядник отримає 1,24 млн грн незалежно від результату — це може стати предметом перевірки Державної аудиторської служби щодо ефективності використання коштів.»
Діна Дрижакова також зазначає, що саме умови майбутнього договору визначать, чи можна буде говорити про економічно обґрунтоване використання коштів громади.
22 червня МКП «Миколаївводоканал» оголосило тендер на залучення колекторського агентства для роботи із заборгованістю населення за водопостачання та водовідведення.
Очікувана вартість закупівлі становить 1,24 млн грн. Підряднику планують передати претензійну роботу щодо боргів на суму 6,2 млн грн.
Станом на 1 травня 2026 року загальна заборгованість споживачів перед підприємством сягала майже 258 млн грн.
Читайте нас у Telegram
