Мільярди на папері: чому податкові перевірки майже не наповнюють бюджет
Про це свідчить аналіз Ради бізнес-омбудсмена щодо результатів податкових перевірок. На ці дані також звернула увагу народна депутатка Ніна Южаніна у своєму Telegram-каналі, пов’язавши проблему з повідомленням ДПС про ризикові зовнішньоекономічні операції на понад 198 млрд грн.
Податкові перевірки в Україні демонструють дедалі більші суми донарахувань, однак їхній реальний ефект для бюджету залишається низьким.
За даними Ради бізнес-омбудсмена, у 2017 році податкові органи донарахували 34 млрд грн, у 2021 році – 90 млрд грн, у 2023 році – 75 млрд грн. У 2024–2025 роках суми донарахувань були майже вдвічі більшими, ніж у 2023 році.
Водночас фактично до бюджету надходило лише 4,2–4,5% від донарахованих сум. Тобто понад 95% коштів, визначених за результатами перевірок, не стали реальними надходженнями.
Скільки реально отримує бюджет
За таких показників реальні надходження від податкових перевірок становлять трохи більше 6 млрд грн на рік.
Це означає, що великі суми донарахувань не завжди свідчать про ефективність податкового контролю. Частина таких сум може бути оскаржена, скасована або перейти у податковий борг, який бюджет фактично не отримує.
Саме тому ключовим показником ефективності перевірок стає не обсяг донарахувань, а те, скільки грошей реально надходить до державного бюджету.
Схема на 198 млрд грн
Окремим прикладом проблеми стала інформація Державної податкової служби про ризикові зовнішньоекономічні операції.
ДПС повідомила про ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон через понад 2,3 тисячі ризикових компаній. За даними податкової, ці компанії здійснили зовнішньоекономічні операції на понад 198 млрд грн, після чого фактично припинили діяльність або зникли з поля зору контролюючих органів.
У службі зазначали, що такі компанії мали спільні ризикові ознаки: короткий період діяльності, відсутність реального місцезнаходження, однакові IP-адреси та відсутність працівників.
Чому 70 млрд грн не стали доходами бюджету
За результатами перевірок у цій справі податкова донарахувала понад 70 млрд грн пені за порушення валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Однак ці кошти не надійшли до бюджету. Як зазначила Ніна Южаніна, вони фактично стали податковим боргом.
На її думку, це пояснює і рекордне зростання податкового боргу у 2025 році на 103 млрд грн. Водночас сам факт донарахування таких сум не означає, що держава реально отримала ці гроші.
Питання до фінансового моніторингу
Южаніна також поставила питання до системи фінансового моніторингу.
Вона зазначила, що якщо йдеться про операції на сотні мільярдів гривень, які мали ознаки фіктивності та завершилися неповерненням валютної виручки, необхідно з’ясувати, чи була інформація про них у системі фінансового моніторингу.
Зокрема, депутатка поставила питання, чи бачили ці операції банки, чи надходили відповідні дані до Держфінмоніторингу та чи передавалася інформація правоохоронним органам у межах міжвідомчого обміну.
У чому системна проблема
Ситуація з податковими перевірками показує розрив між формальними результатами контролю і реальним наповненням бюджету.
З одного боку, податкова звітує про десятки мільярдів гривень донарахувань. З іншого – більшість цих сум не надходить до бюджету, а частина перетворюється на борг.
Це ставить питання про те, як саме має оцінюватися ефективність податкового контролю: за сумами, які податкова донарахувала на папері, чи за грошима, які держава фактично отримала.
Чому це важливо для бізнесу і бюджету
Для бюджету низький рівень фактичного стягнення означає, що податкові перевірки не дають очікуваного фінансового результату.
Для бізнесу це може означати додатковий тиск, тривалі спори, оскарження рішень і невизначеність. Якщо більшість донарахувань не підтверджується реальними надходженнями, виникає питання не лише до платників, а й до якості самих перевірок.
У підсумку держава отримує великі цифри у звітності, але значно менший результат у бюджеті.
Читайте нас в Telegram
