Мінкульт запускає “Тисячовесну” на 4 млрд грн в умовах дефіциту бюджету

Про старт програми повідомили в Мінкульті, а публічну хвилю критики одним із перших підхопив у Facebook директор агентства “Українські Новини” Денис Іванеско.

“Тисячовесна” – це ініціатива, яку в Мінкульті називають частиною курсу на наповнення інформаційного простору українськими історіями, посилення культурної стійкості суспільства та створення альтернативи російському контенту. У відомстві також зазначають, що це ініціатива президента Володимира Зеленського, яку реалізують Міністерство культури та Офіс Президента.

Подаватися на конкурс можуть юридичні особи, ФОПи та інші зареєстровані в Україні суб’єкти господарювання. Підтримку обіцяють для ігрових і документальних фільмів та серіалів, анімації, дитячого контенту, сучасної музики, перформативного й візуального мистецтва, а також аудіовізуальних шоу та відео для соцмереж. Прийом заявок триватиме з 3 квітня до 28 травня.

Найбільший обсяг коштів – 1,9 млрд грн – передбачили для ігрових фільмів і серіалів. Ще 240 млн грн заклали на документальні проєкти, 490 млн грн – на анімацію та дитячий контент, 300 млн грн – на сучасну музику, 400 млн грн – на перформативне мистецтво, 300 млн грн – на візуальне мистецтво і 260 млн грн – на шоу та ролики для соцмереж. Для авторської та анімаційної продукції, дебютів і дитячого контенту держава готова покривати до 100% витрат, для інших форматів – до 80%, а для частини серіалів передбачене співфінансування 50/50.

Саме ця арифметика і запустила суперечку. У своєму дописі Денис Іванеско написав, що Мінкульт хоче покривати від 80% до 100% витрат на дебюти митців, а 4 млрд грн у воюючій країні неминуче порівнюватимуть з іншими потребами. У пості він прямо зіставив цю суму з новими податковими надходженнями та можливими оборонними витратами.

По суті, конфлікт тут не стільки про культуру, скільки про пріоритети. У Мінкульті говорять про інформаційну безпеку, українські сенси й витіснення російського продукту. Критики ж питають, чи готова держава витрачати такі гроші на контент у момент, коли будь-які великі бюджетні суми автоматично порівнюють із фронтом, зброєю та базовими потребами країни.

Ця дискусія лягає на вже готовий суспільний фон. Раніше The Public писав, що впродовж останніх двох років близько десяти державних установ провели ребрендинг, а найбільше бюджетних коштів на оновлення чи розробку айдентики витратили “Укрпошта”, “Сенс Банк”, Національна установа розвитку та БЕБ. Такі витрати також викликали публічну критику саме через питання доречності в умовах війни.

Тому “Тисячовесна” для Мінкульту – це перевірка на вміння пояснити, навіщо саме зараз державі потрібні 4 млрд грн на культурний продукт. Бо для чиновників це ставка на український інформаційний простір, а для простого читача – ще одна велика бюджетна програма в умовах дефіциту.