Орган новий, а методи старі, - адвокати скаржаться на неправомірне вилучення майна та невиконання ухвал суду з боку БЕБ

Кіра Аронова
Кіра Аронова Журналіст
Орган новий, а методи старі, - адвокати скаржаться на неправомірне вилучення майна та невиконання ухвал суду з боку БЕБ
Буівля БЕБ
Бізнес продовжує стикатися з системними порушеннями з боку Бюро економічної безпеки: попри рішення судів на користь підприємців, детективи БЕБ не поспішають повертати вилучене майно, а подекуди вилучають техніку та документи всупереч прямій забороні слідчого судді. Про це у соціальних мережах розповів адвокат Денис Терещенко. Його колеги з різних юридичних компаній підтверджують - проблема має системний характер.

“Мало виграти у БЕБ суд щодо арешту майна. Потрібно ще переконати БЕБ в «автентичності та достовірності» відповідного рішення слідчого судді”, - написав адвокат, додаючи, що Бюро економічної безпеки - орган новий, але зі старими формулюваннями. Юрист також додав, що оскільки БЕБ позиціонує себе як прогресивний орган, то хотілося б побачити це на практиці. 

У коментарях до допису Терещенко підтримали інші правники, зазначаючи, що це досить поширена проблема. Крім того, як наголосив Володимир Мухін, неповернення майна правоохоронним органом містить ознаки відразу декількох статей Кримінального кодексу.

Як ще один приклад неправомірних процесуальних дій детективів БЕБ адвокат наводить вилучення техніки у компанії всупереч ухвалі суду. 

“Шевченківський районний суд міста Києва руйнує міфи - сьогодні отримали ухвалу, якою відмовлено детективам БЕБ в арешті вилученого майна - електронної техніки. Вилучення відбулось всупереч ухвали слідчого судді, який надав дозвіл лише щодо конкретних документів. Мотивація заслуговує окремої уваги: негативні наслідки для господарської діяльності, відсутність звʼязку з предметом розслідування, рішення РНБО про мораторій на безпідставні перевірки та втручання..”, - пише Денис Терещенко. 

Йдеться про вилучення електроніки Apple, Xiaomi, Sony та інших відомих брендів на складських приміщеннях попри відмову суду на таку процесуальну дію.

“Суд звернув увагу на відсутність зв’язку між вилученим майном та предметом досудового розслідування, відсутність будь-яких даних про причетність власника майна до інкримінованих подій, а також на непропорційність втручання у право власності та можливі негативні наслідки для господарської діяльності підприємця”, - додали в Alertes Law Firm. 

Водночас у компанії LCF Law Group пояснюють, що арешт майна часто починається з обшуку: у бізнесу вилучають готівку, техніку, телефони чи документи, визнають їх речовими доказами, а потім звертаються до суду щодо арешту. Але назвати майно речовим доказом ще не означає довести, що воно ним є. 

“За КПК таке майно має бути пов’язане з кримінальним правопорушенням: містити важливі для провадження відомості, зберегти його сліди, бути знаряддям злочину або мати протиправне походження. У справах БЕБ ця межа нерідко стирається. Для компанії це може означати місяці без доступу до коштів, рахунків, техніки чи документів ще до того, як суд оцінить суть предʼявленого обвинувачення”, - наголошують юристи. 

Тож попри публічні заяви директора Бюро Олександра Цивінського про впровадження нових підходів та пріоритет захисту бізнесу, у роботі БЕБ все частіше фіксують ті самі проблеми, що й у попередників: безпідставне вилучення майна, ігнорування судових рішень та затягування з поверненням активів. Для підприємців це цілком реальні збитки - місяці простою, заблоковані рахунки та відсутність доступу до техніки й документів. 

Нагадаємо, як раніше повідомляв ThePublic, Тимчасова слідча комісія Верховної Ради у своєму фінальному звіті дійшла висновку, що Бюро економічної безпеки України має слабкий внутрішній контроль і ризик втрати інституційної спроможності органу.

Читайте нас в Telegram

Поділитися статтею:
Економіка
Україна отримала другий транш МВФ на $690 млн
Економіка

Україна отримала другий транш МВФ на $690 млн

23 липня Україна отримала другий транш близько $690 млн від МВФ за новою чотирирічною програмою.

23.07.2026
Пальне може подорожчати до 100 гривень за літр уже в серпні
Економіка

Пальне може подорожчати до 100 гривень за літр уже в серпні

Бензин і дизельне пальне на українських АЗС можуть наблизитися до позначки 100 гривень за літр уже на початку серпня 2026 року. Це прогноз паливного експерта Дмитра Льоушкіна, а не затверджена або гарантована ціна.

23.07.2026
На довгострокових торгах продали всю виставлену електроенергію
Економіка

На довгострокових торгах продали всю виставлену електроенергію

«Енергоатом» та «Укргідроенерго» повністю продали обсяги електроенергії, запропоновані на перших спеціальних довгострокових аукціонах. Загалом державні компанії реалізували 462 148 МВт·год із постачанням упродовж серпня–грудня 2026 року.

22.07.2026
МВФ відклав запровадження ПДВ для ФОПів до 2028 року: що зміниться
Економіка

МВФ відклав запровадження ПДВ для ФОПів до 2028 року: що зміниться

Міжнародний валютний фонд погодився перенести термін запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування. Замість січня 2027 року нові правила мають набути чинності з 1 січня 2028 року.

22.07.2026
Після війни військовий збір можуть замінити податком на відбудову — уряд обговорює ідею з МВФ
Економіка

Після війни військовий збір можуть замінити податком на відбудову — уряд обговорює ідею з МВФ

Український уряд розглядає можливість замінити нинішній 5%-ий військовий збір спеціальним податком на відбудову після завершення війни. Такий варіант міститься в оновленому Меморандумі про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом.

22.07.2026