МВФ закликав уряди готуватися до непередбачуваних наслідків через конфлікт на Близькому Сході

Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва заявила, що тривалі бойові дії на Близькому Сході можуть вплинути на фінансові ринки та економіку, а також створити нові виклики для урядів.

Про це вона сказала у понеділок під час симпозіуму в Токіо, повідомляє Bloomberg.

За її словами, якщо конфлікт затягнеться, це може позначитися на настроях ринків, темпах економічного зростання та інфляції і створити нові вимоги до політики урядів.

«Якщо новий конфлікт виявиться тривалим, він має чіткий і очевидний потенціал вплинути на настрої ринку, зростання та інфляцію, ставлячи нові вимоги до політиків», заявила Крісталіна Георгієва.

Вона також зазначила, що навіть після завершення конфлікту можуть виникнути нові потрясіння, що свідчить про тривалу невизначеність.

«У цьому новому глобальному середовищі думайте про немислиме і готуйтеся до цього», додала вона.

Крісталіна Георгієва зазначила, що країни повинні упорядкувати внутрішню економічну політику, щоб мати можливість реагувати на можливі шоки.

Її заява прозвучала після різкого зростання цін на нафту. У понеділок котирування піднімалися майже до 120 доларів за барель на тлі ескалації на Близькому Сході та зростання напруження навколо маршрутів транспортування нафти і глобальної енергетичної інфраструктури.

Об'єднані Арабські Емірати та Кувейт приєдналися до Іраку у скороченні видобутку нафти в неділю. Одночасно швидко заповнюються сховища через фактичне закриття Ормузької протоки.

Крісталіна Георгієва повідомила, що обсяги судноплавства через Ормузьку протоку скоротилися на 90 відсотків. Через цю протоку проходить приблизно п'ята частина світових поставок нафти та торгівлі СПГ.

Вона зазначила, що через Ормузьку протоку проходить близько половини імпорту нафти до Азії та приблизно чверть імпорту СПГ до регіону. Для Японії цей маршрут забезпечує майже 60 відсотків поставок нафти та 11 відсотків поставок СПГ.

Президент США Дональд Трамп також прокоментував зростання цін на нафту у публікації в соціальній мережі Truth Social. Він заявив, що короткострокове підвищення цін є «дуже невеликою ціною».

За його словами, ціни швидко знизяться, «коли буде ліквідовано ядерну загрозу з боку Ірану».

Крісталіна Георгієва також окреслила можливі економічні наслідки енергетичного шоку. За її словами, зростання цін на енергоносії на 10 відсотків протягом року може підвищити глобальну інфляцію на 40 базисних пунктів і уповільнити економічне зростання.

Міжнародний валютний фонд представить детальніший аналіз у наступному звіті Світовий економічний прогноз, який планують опублікувати у квітні.

Крісталіна Георгієва закликала уряди зміцнювати державні інституції та економічну політику для підвищення стійкості економік і розвитку приватного сектора.

Вона також запропонувала використовувати доступні інструменти економічної політики у разі потреби, за умови що країни згодом відновлять свої фінансові резерви.

У Японії, яка приблизно на 90 відсотків залежить від імпорту нафти з Близького Сходу, зростання цін на нафту разом із ослабленням єни посилює ризик стагфляції. Це може змусити уряд збільшити бюджетні витрати і ускладнити спроби центрального банку нормалізувати монетарну політику.

«Ви маєте контроль над своєю внутрішньою політикою. Ви можете підготувати свою країну до цих потрясінь», — сказала Крісталіна Георгієва.