ЄС ввів 20-й пакет санкцій проти Росії: що він змінює
Про це повідомляє Міністерство оборони України.
Рада ЄС ухвалила 20-й пакет санкцій проти Росії. У Міністерстві оборони України пояснили, що нові обмеження мають послабити здатність держави-агресора продовжувати війну проти України.
Санкційний пакет охоплює 120 нових лістингів – фізичних і юридичних осіб. Йдеться про багаторівневі обмеження проти енергетики, банківського сектору, криптовалют, військово-промислового комплексу та торгівлі.
Правовою основою пакету є Council Regulation (EU) 2026/506, який вносить зміни до базового Regulation (EU) No 833/2014, а також Council Decision (CFSP) 2026/508 щодо списків фізичних і юридичних осіб.
Пакет набув чинності 23 квітня 2026 року.
Паралельно ЄС схвалив кредит для України на 90 млрд євро. У Міноборони зазначають, що ці два рішення ухвалені одночасно: санкційний тиск на агресора і підтримка України розглядаються як дві частини одного механізму примусу Росії до миру.
Один із ключових напрямів пакету – удар по російському військово-промисловому комплексу.
До санкційного списку потрапили 58 підприємств та пов’язаних із ними осіб, які беруть участь у розробці та виробництві військової продукції, зокрема ударних дронів.
Серед ідентифікованих суб’єктів – Симбірське конструкторське бюро, яке виробляє FPV-дрони “Піранья”, що Росія застосовує на фронті, а також Архангельський центр військової підготовки.
Окремо санкції поширили на 16 суб’єктів із третіх країн – Китаю, ОАЕ, Узбекистану, Казахстану та Білорусі. Їх внесли до списку за постачання товарів подвійного використання або систем озброєнь до російського ВПК.
Ще 60 підприємств потрапили під посилені експортні обмеження. Серед них 32 компанії в Росії та 28 у третіх країнах – Китаї, зокрема Гонконгу, Туреччині, ОАЕ і Таїланді.
Ці обмеження мають унеможливити закупівлю в ЄС технологій, які підвищують бойові можливості російських окупантів.
Окремим елементом пакету стало блокування компонентів для дронів і ракет. ЄС уперше активував антиобхідний інструмент, який був запроваджений ще у 2023 році, але раніше не застосовувався.
Євросоюз запровадив повну заборону на експорт верстатів із числовим програмним керуванням і телекомунікаційного обладнання до Киргизстану. Причиною назвали “систематичну і стійку нездатність” країни перешкоджати реекспорту цих товарів до Росії.
За даними Єврокомісії, саме такі компоненти агресор використовує для виробництва дронів і ракет.
Раніше ЄС міг обмежувати торгівлю лише з конкретними суб’єктами. Новий інструмент дозволяє блокувати цілий торговельний маршрут незалежно від того, хто формально є покупцем.
Нові заборони на експорт до Росії також охоплюють хімічні речовини, вибухівку, лабораторний скляний посуд, промислові мастила та присадки до них, гумові вироби і компоненти для промислових тракторів.
У Міноборони пояснюють, що ці товари прямо задіяні у виробництві боєприпасів та технічному обслуговуванні бойової техніки.
Загальний обсяг нових заборон на експорт до Росії перевищує 365 млн євро.
Нові заборони на імпорт із держави-агресора становлять 530 млн євро. Йдеться про метали, хімікати та мінерали, які ще не підпадали під попередні санкційні пакети.
Росія також більше не може легально отримувати від компаній ЄС послуги у сфері кібербезпеки. Це має заблокувати доступ до захисних технологій для критичної інфраструктури та військово-промислових об’єктів.
Другий важливий напрям пакету – скорочення фінансових ресурсів, з яких Росія фінансує війну.
До санкційного списку внесли сім російських нафтопереробних заводів – у Туапсе, Комсомольську-на-Амурі, Ангарську, Ачинську, Сизрані, Рязані та Афіпському.
Окремо під обмеження потрапили нафтовидобувні компанії “Башнєфть”, яка є дочірньою структурою “Роснєфті”, та “Славнєфть”, що перебуває у спільній власності “Роснєфті” та “Газпромнафти”.
Загалом 36 нових корпоративних лістингів охоплюють увесь нафтовий ланцюг – від видобутку до переробки та транспортування.
До санкційного списку додали ще 46 російських суден, які незаконно перевозили нафту. Загальна кількість заблокованих кораблів тепер становить 632 одиниці.
Вперше до списку внесли іноземний порт – нафтовий термінал Карімун в Індонезії. Також у санкційному контексті згадуються російські порти Мурманськ і Туапсе.
Транзакційні заборони запровадили щодо 20 додаткових російських банків. Загальна кількість російських банків, відрізаних від ринку ЄС, досягла 70.
Обмеження також поширили на чотири іноземні фінансові установи в Азербайджані, Киргизстані та Лаосі. Вони, за даними Міноборони, забезпечують обхід санкцій або використовують СПФС – російський аналог SWIFT.
Окрема частина пакету стосується криптовалют, які Росія дедалі активніше використовує для міжнародних розрахунків.
ЄС запровадив секторальну заборону на всі криптоплатформи, зареєстровані за російським законодавством, заблокував операції зі стейблкоїном RUBx і заборонив будь-яку підтримку розробки цифрового рубля.
У Міноборони оцінюють пакет через три стратегічні цілі: закрити небо, зупинити ворога і позбавити Росію ресурсу для ведення війни.
Санкції проти виробників дронів і блокування верстатів із ЧПК мають уповільнити виробничий цикл ударних безпілотників, якими Росія атакує українські міста та енергетичну інфраструктуру.
Такі заходи не зупиняють атаки миттєво, але підвищують витрати на кожен запущений дрон і скорочують темп накопичення запасів.
Обмеження доступу до вибухівки, мастил і промислових компонентів мають позначитися на виробництві боєприпасів і технічному стані бронетехніки.
У Міноборони зазначають, що кожен місяць дії таких обмежень скорочує наступальний потенціал російської армії на полі бою.
Тиск на нафтовий сектор, тіньовий флот і фінансові канали має бити по головному джерелу фінансування війни.
Якщо нафтові доходи Росії падають, скорочується бюджет на ракети, виплати контрактникам і пропаганду.
Водночас у Міноборони вказують і на прогалини нового пакету.
Повна заборона морських послуг для транспортування російської нафти до нього не ввійшла. Її відклали на узгодження з країнами G7.
Греція та Мальта, для яких судноплавство є критичною галуззю економіки, мають власні застереження щодо повної заборони морських послуг. Без урахування їхніх інтересів досягти консенсусу в Раді ЄС щодо цього питання буде складно.
Пакет містить лише правову основу для такої заборони в майбутньому. Рішення про її набрання чинності Рада ЄС має ухвалювати окремо.
Сам 20-й пакет затримали на два місяці через позицію Угорщини та Словаччини. Вони зняли вето лише після відновлення транзиту російської нафти через нафтопровід “Дружба”.
У Міноборони зазначають, що це свідчить про вразливість санкційного механізму ЄС до внутрішньополітичного торгу.
Ще однією проблемою залишається Китай – основний альтернативний постачальник промислових компонентів. Санкції ЄС його напряму не обмежують.
Тому ефект від блокування киргизького реекспортного маршруту буде частковим, якщо його не підкріпити синхронізованим тиском з боку США та G7.
У Міноборони називають 20-й пакет санкцій системним.
Його вплив на наступальний потенціал Росії буде накопичувальним: кожний перекритий ланцюжок постачання, кожне заблоковане підприємство і кожне санкціоноване судно тіньового флоту означають додаткові витрати та затримки у відновленні бойового ресурсу агресора.
Разом із кредитом на 90 млрд євро для України цей пакет створює тиск із двох боків: Росія дорожче платить за продовження війни, а Україна отримує більше ресурсів для її завершення на справедливих умовах.
Міністерство оборони України відстежує реалізацію санкційних рішень партнерів і координує позицію щодо наступних заходів у межах міжнародних форматів підтримки України.
Як повідомляв ThePublic, напередодні саміту на Кіпрі Європейський Союз офіційно затвердив масштабну допомогу Україні та запровадив чергові санкції проти енергетичного сектору Росії. Ключовими пунктами стали позика у 90 мільярдів євро та заборона на імпорт російського газового конденсату
Читайте нас в Telegram
