Рада підтримала за основу податок на доходи з цифрових платформ
Парламент 8 квітня проголосував за основу за законопроєкт №15111-д, який стосується доходів із цифрових платформ. Йдеться про сервіси перевезень, доставки, оренди житла та онлайн-продажів, через які користувачі отримують оплату за товари чи послуги.
Урядовий законопроєкт №15111 не набрав голосів навіть для включення до порядку денного. Після цього 6 квітня голова податкового комітету Данило Гетманцев подав альтернативний документ №15111-д, який і підтримала Рада в першому читанні.
Під час представлення законопроєкту міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що зараз на платформах Glovo, Uklon, Bolt та Uber дохід отримують близько 400 тисяч українців, передусім водіїв і кур’єрів. За його словами, через відсутність окремого правового механізму ці доходи часто залишаються поза податковим полем.
Що змінює законопроєкт
Документ передбачає, що оператори платформ автоматично утримуватимуть податок із доходів користувачів за ставкою 5%, а також 5% військового збору. При цьому для застосування пільгового режиму продавець має бути резидентом України, користуватися українським банківським рахунком, не мати найманих працівників і не торгувати підакцизними товарами.
Окремо передбачено неоподатковуваний поріг для продажу товарів: якщо сума за рік не перевищує 2000 євро, такі доходи не оподатковуватимуться. Також у тексті вказано, що робота через онлайн-платформи не вважатиметься трудовими відносинами, якщо оператор перебуває на обліку в податковій. За оцінками Мінфіну, ухвалення цього закону може дати бюджету близько 14 млрд грн.
Коли запрацюють нові правила
У матеріалі зазначено, що основні зміни мають запрацювати з 1 січня 2027 року. Для операторів платформ окремо передбачений обов’язок стати на облік у ДПС із 1 листопада 2026 року, а зробити це вони мають до 31 грудня 2026-го. Водночас сама система міжнародного обміну інформацією почне діяти лише після того, як Україна приєднається до Багатосторонньої угоди DPI.
Законопроєкт також імплементує модельні правила ОЕСР і положення директиви ЄС DAC7. Податкова служба України зможе щороку отримувати від іноземних юрисдикцій інформацію про доходи українських резидентів, отримані через цифрові платформи, а також передавати аналогічні дані іншим країнам щодо їхніх резидентів.
Що ще важливо
У документі прописані окремі винятки. Зокрема, до ДПС не передаватимуть інформацію про користувачів платформ, які за рік здійснили менш ніж 30 продажів товарів на суму до 2000 євро. Крім того, нове регулювання не поширюватиметься на електронні дошки оголошень, які лише розміщують рекламу чи повідомлення про товар або послугу.
У тексті також вказано низку спрощень: не потрібно відкривати спеціальні рахунки навіть у разі перевищення неоподатковуваного порогу, для нерезидентів платформ спрощується звітність і дозволяється сплата в іноземній валюті, а для ФОПів окремо зазначено, що вони зможуть працювати через платформи і поза межами зареєстрованих КВЕДів.
Це один із чотирьох податкових законопроєктів, ухвалення яких пов’язують із продовженням програми МВФ. Напередодні, 7 квітня, парламент уже підтримав інший документ із цього пакета - про продовження військового збору на три роки після завершення воєнного стану.
Нагадаємо, Верховна Рада 7 квітня ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15110, який продовжує дію військового збору ще на три роки після припинення або скасування воєнного стану. За документ проголосували 257 народних депутатів.
